вівторок, 26 квітня 2016 р.
....історична правда...
26.04. 1890 році народився Микола Зеров, визначний український поет-неокласик, літературознавець, критик і перекладач, професор Київського університету.
У 1935 році Зерова заарештували, звинувативши у керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією. Наприкінці зими 1936 його відправлено до Карелії за традиційним маршрутом: «Ведмежа Гора-Кем-Соловки». 9 жовтня 1937 «справа Зерова та ін.» була переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області. Зерова засуджено до розстрілу і вбито в ур. Сандармох 3 листопада 1937 року.
У 1935 році Зерова заарештували, звинувативши у керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією. Наприкінці зими 1936 його відправлено до Карелії за традиційним маршрутом: «Ведмежа Гора-Кем-Соловки». 9 жовтня 1937 «справа Зерова та ін.» була переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області. Зерова засуджено до розстрілу і вбито в ур. Сандармох 3 листопада 1937 року.
...зо років ...
26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Вибухнув четверитий енергоблок атомної електростанції. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. Причиною аварії стало проведення експерименту для перевірки використання інерції турбіни генератора. Влада на рівні УРСР та СРСР вирішила приховати масштаб катастрофи. Перші ліквідатори пожежі на станції працювали без захисного спорядження і пізніше померли від гострої променевої хвороби. Лише 27 квітня почалася евакуація населення з 30-кілометрової зони навколо станції. З 600 000 ліквідаторів аварії на ЧАЕС 10% померло і 165 000 стало інвалідами. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.
На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
понеділок, 25 квітня 2016 р.
Сьогодні Синевир засипало снігом
Сніг лише додав мальовничості Синевирському озеру. Туристи охоче фотографувалися на фоні засніженого квітневого озера. Та, як кажуть у народі, весняний сніг «сили не має», тож незабаром весна вже повністю відвоює свої права))
неділя, 24 квітня 2016 р.
Дякую ,тобі ,козацький краю, Земля Холодноярських Героїв , За Дух Свободи!!!
...політиканам та ворогам України :
...Ви — розбойники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру...
Т.Шевченко.
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру...
Т.Шевченко.
субота, 16 квітня 2016 р.
16 квітня 1971 року КДБ при РМ УРСР надіслав на адресу ЦК КПУ інформаційне повідомлення про виявлення місць поховання страчених людей в районі хутора Биківня.
Биківня (нині – північно-східна околиця Києва) - це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, тут поховані від 15 до понад 100 тис. осіб, що були закатовані під час допитів або розстріляних в позасудовому порядку органами НКВС у Києві.
13 квітня 1971 року міліція затримала трьох підлітків, що в районі хутора Биківня розкопували ями із "рештками скелетів людей" та діставали звідти золоті коронки та зуби.
13 квітня 1971 року міліція затримала трьох підлітків, що в районі хутора Биківня розкопували ями із "рештками скелетів людей" та діставали звідти золоті коронки та зуби.
Записка КДБ повідомляє, що у вказаному районі загалом було знайдено більше 100 ям. 15 квітня спеціальна комісія (у складі: районний прокурор, представники МВС та КДБ, судмедексперт) розрила одну яму та дістала звідти 25 рештків скелетів.
Більшість черепів мали кульові отвори.
Більшість черепів мали кульові отвори.
З ям були вилучені: чоловіче та жіноче взуття, зубні щітки, розчіски, маленька металева кастрюля та кружки, окуляри, потмоне, дерев'яна табакерка, ремінці та інші предмети. Частина речей була закордонного виробництва. Також були знайдені дві скляні півлітрові пляшки з датою випуску "лютий 1939 року".
Комісія зробила висновки:
- Йдеться про розстріл людей;
- Хронологічно розстріли відбулися в період Другої світової;
- Вбиті перед смертю знаходились не в тюрмі, а, судячи з усього, в якомусь таборі;
- Кількі ть вбитих та похованих - близько 2 тисяч;
- Вбиті в більшості своїй були міськими жителями.
- Йдеться про розстріл людей;
- Хронологічно розстріли відбулися в період Другої світової;
- Вбиті перед смертю знаходились не в тюрмі, а, судячи з усього, в якомусь таборі;
- Кількі ть вбитих та похованих - близько 2 тисяч;
- Вбиті в більшості своїй були міськими жителями.
Взагалі, вперше інформацію про масштабні поховання у Биківнянському лісі оприлюднили представники німецької окупаційної влади у 1941 році. Розкопки продовжувались до 1943 року.
СРСР у свою чергу проголосив, що знайдені рештки належать жертвам німецьких окупантів. Для підтвердження наводився той факт, що у 1941-1943 роках з іншої сторони Биківнянського лісу діяв німецький концтабір.
Тільки у 1971 році під тиском масових скарг на мародерів у Биківнянському лісі нарешті було проведено розкопки.
Знову державна комісія оприлюднює висновок про те, що знайдені рештки належать замордованим в'язням німецького концтабору... Після завершення робіт на впорядкованій території висадили ліс.
Знову державна комісія оприлюднює висновок про те, що знайдені рештки належать замордованим в'язням німецького концтабору... Після завершення робіт на впорядкованій території висадили ліс.
У 1987 році на вимогу громадських організацій було створено ще одну державну комісію. Вона лише підтвердила попередні висновки.
Але вже у грудні 1988 року Рада Міністрів УРСР під дуже серйозним тиском громадськості видала розпорядження про проведення додаткового вивчення обставин та документів, пов’язаних із Биківнею.
Нарешті було порушено кримінальну справу (№ 50-0092) по факту виявлення масових поховань людей. За період з грудня 1988 року по квітень 1989 було вивчено місце події, виявлено і вилучено предмети з особистими ознаками, написами, гравіруванням, проведено криміналістичні експертизи, проаналізовано архівні матеріали, листи, заяви і повідомлення громадян, зібрано свідчення очевидців.
Висновок 1989 року: "в 19 і 20 кварталах Дніпровського лісництва у 1936-1941 р.р. відбувалось поховання осіб, репресованих за так звану контрреволюційну діяльність, засуджених у позасудовому порядку чи виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР до розстрілу, вироки стосовно яких було виконано Києві, а також розстріляних на цьому місці не менше ніж двох груп людей... ".
Таким чином, влада вперше офіційно визнала, що у Биківні поховано жертви комуністичних репресій.
Як і в який період відбувалися поховання?
Ось про що свідчать документи й архіви:
- Дозвіл на виділення земельної ділянки для спецпотреб Народного Комісаріату Внутрішніх Справ було видано Київською адміністрацією 20 березня 1937. Йдеться про частину лісового масиву –– площею 4,5 га в районі 19-20 кварталів Дарницького лісництва (дані польських військових топографів свідчать, що насправді розмір поховання – 5,3 га).
- Ця територія була обнесена високим зеленим парканом – 2-3 м. й перебувала під цілодобовою охороною співробітників НКВС.
- Тіла вбитих привозили до лісу вночі закритими брезентом вантажівками з катівні НКВС у будинку колишнього Інституту шляхетних дівчат (нині - Жовтневий палац) та спецвідділу Лук'янівської тюрми. У 1940-1941 рр. розстріли часом проводились і на території спецділянки.
- За даними СБУ 2009 року, встановлені прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки в Києві та які захоронені в Биківні, про що знайдено документальні архівні підтвердження.
За даними експертів, для встановлення справжніх масштабів репресій необхідно розсекретити й оприлюднити матеріали роботи урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР, які займалися розслідування Биківнянської трагедії в 70-80-ті роки.
Як і в який період відбувалися поховання?
Ось про що свідчать документи й архіви:
- Дозвіл на виділення земельної ділянки для спецпотреб Народного Комісаріату Внутрішніх Справ було видано Київською адміністрацією 20 березня 1937. Йдеться про частину лісового масиву –– площею 4,5 га в районі 19-20 кварталів Дарницького лісництва (дані польських військових топографів свідчать, що насправді розмір поховання – 5,3 га).
- Ця територія була обнесена високим зеленим парканом – 2-3 м. й перебувала під цілодобовою охороною співробітників НКВС.
- Тіла вбитих привозили до лісу вночі закритими брезентом вантажівками з катівні НКВС у будинку колишнього Інституту шляхетних дівчат (нині - Жовтневий палац) та спецвідділу Лук'янівської тюрми. У 1940-1941 рр. розстріли часом проводились і на території спецділянки.
- За даними СБУ 2009 року, встановлені прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки в Києві та які захоронені в Биківні, про що знайдено документальні архівні підтвердження.
За даними експертів, для встановлення справжніх масштабів репресій необхідно розсекретити й оприлюднити матеріали роботи урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР, які займалися розслідування Биківнянської трагедії в 70-80-ті роки.
Стаття Олени Кухар
В цей день , 15.04.1936 р. народився Валенти́н Моро́з — укр.історик, політв'язень, дисидент, автор понад 100 наукових праць.
Перший раз заарештований у вересні 1965, засуджений за ст. 62 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда) до 4 років таборів.
Новий арешт у 1970, закритий судовий процес над ним з порушеннями законів, а також жорстокий вирок 14 років за тією ж статтею 62,ч.2 КК УРСР
На його захист виступили І.Дзюба, В.Чорновіл, І.Світличний, З.Франко, Є.Сверстюк, написавши листа до О.Гончара. В.Стус написав листа до КДБ.
Відбував ув'язнення у Володимир.в'язниці, його утримували з карними в'язнями, які знущалися з нього,а один порізав йому живіт загостр.ложкою
Нарешті після 5-міс.голодування в 1979 під тиском усього світу, влада змушена була обміняти Мороза та 4 дисидентів на двох радян.агентів КДБ
пʼятниця, 15 квітня 2016 р.
середа, 13 квітня 2016 р.
1. Степан Бандера из верующей семьи, он не был военным и не участвовал ни в одном бою. И в отличие от Сталина, который убивал людей миллионами (в том числе русских), Степан Бандера, не руководил ни одним воинским подразделением, а возглавлял политическую организацию ОУН.
2. Степан Бандера отсидел в немецком концлагере «Заксенхаузен» три года за провозглашение акта независимости Украины 30 июня 1941 г., а за отказ присягнуть немецкому оккупационному правительству два родных брата Степана Бандеры были замучены в немецком концлагере «Аушвиц». Всё за то, за что они боролись, — за независимую, соборную и самостоятельную Украину.
2. Степан Бандера отсидел в немецком концлагере «Заксенхаузен» три года за провозглашение акта независимости Украины 30 июня 1941 г., а за отказ присягнуть немецкому оккупационному правительству два родных брата Степана Бандеры были замучены в немецком концлагере «Аушвиц». Всё за то, за что они боролись, — за независимую, соборную и самостоятельную Украину.
понеділок, 11 квітня 2016 р.
Дякую керівництву Громади за цікаву та корисну зустріч.
Польські експерти поділилися досвідом децентралізації В рамках проекту «Українська адміністрація майбутнього», що фінансується за кошти урядів Польщі та Канади, проводиться опрацювання Стратегій розвитку для 22 об’єднаних громад України. Наша громада не є виключенням.Стратегічний план розвитку громади – це документ, який визначає розвиток території на тривалий період (понад 5 років) та є новим в місцевому управлінні. Він визначає план розвитку громади, виходячи з конкретних проблем її мешканців. Особливістю стратегічного плану розвитку є також безпосередня участь мешканців у її розробці, а у подальшому і реалізації. Система стратегічного планування вже позитивно зарекомендувала себе в Європі, зокрема в Польській республіці. З тонкощами розробки такої стратегії поділився з маловищанами радник мера міста Любліна (Польська республіка) пан Павел Прокоп.
Мирослав Скурка зосередив свою увагу на питаннях підвищення громадської активності мешканців та практичне застосування місцевих ініціатив у роботі місцевих органів влади, що є, однозначно, одним з найефективніших засобів управління територією. Влада і громада мають працювати спільно – тільки це є запорукою успішного розвитку території.
Мирослав Скурка зосередив свою увагу на питаннях підвищення громадської активності мешканців та практичне застосування місцевих ініціатив у роботі місцевих органів влади, що є, однозначно, одним з найефективніших засобів управління територією. Влада і громада мають працювати спільно – тільки це є запорукою успішного розвитку території.
Надія помирає.
Знову сухе голодування. Пішов п'ятий день. Рецедив за рецидивом.
Савченко подовжує давати всім нам уроки стійкості. Вона шле на хер всі «російсько-українські домовленості», занепокоєну Європу і президентів обох держав. Ціною власного здоров`я робить те про що всі ми мріємо, але боїмося зробити.
Савченко подовжує давати всім нам уроки стійкості. Вона шле на хер всі «російсько-українські домовленості», занепокоєну Європу і президентів обох держав. Ціною власного здоров`я робить те про що всі ми мріємо, але боїмося зробити.
Цього разу хвиля народного обурення чомусь оминула цю тему. Українські ЗМІ майже ігнорують той факт, що Надія от-от помре.
Кілька тижнів тому всі канали зробили це топ-темою. Активісти в усьому світі проводили акції на підтримку. А зараз тиша.
Кілька тижнів тому всі канали зробили це топ-темою. Активісти в усьому світі проводили акції на підтримку. А зараз тиша.
Особисто мені важко це пояснити. Стан Надії в рази гірший ніж тоді. Про це кричать її адвокати.
Але ми про неї не забули і не дамо забути іншим.
Прямо зараз в цей момент стан Надії Савченко – КРИТИЧНИЙ, смертельний. Все від нас залежне буде зроблено.
С14 продовжує кампанію по підтримці Надії. В найближчий час будуть організовані акції. Бажаючі долучитись – пишіть c14.news@gmail.com.
Не бажаєте долучатись до нас – робіть самі, чим більше тим краще.
Журналісти, активісти, політики – часу дуже мало.
Журналісти, активісти, політики – часу дуже мало.
Не дамо Надії померти.
Разом і до кінця.
Автор: Андрій Медведько, С14
...історична правда...
Щороку 11 квітня відзначають Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Саме 11 квітня 1945 американські війська вторглися на територію найбільшого табору - Бухенвальда. В'язні, що знаходилися в Бухенвальді, підняли повстання, результатом якого стала ліквідація табору.
Саме на території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів. Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, 5 мільйонів з них були громадянами Радянського Союзу, до складу якого на той момент входила Україна.
Щорічно в Україні під час проведення Міжнародного дня визволення в'язнів нацизму проходить низка заходів, в якому бере участь і президент України. У цей день Україна разом з усім світом кланяється людям, які пройшли важкий шлях через фашистські табори. Саме в цей день весь світ віддає данину скорботної пам'яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах, розташованих на території України. Це концтабору - «Сирецький», «Бабин Яр» і «Дарницький», в яких загинула величезна кількість людей 30-ти країн світу за роки війни. Також у День визволення в'язнів у місті Дніпропетровську проходила зустріч з колишніми в'язнями фашистських таборів. Сотні громадських організацій провели значну роботу з виплат компенсацій Німеччиною та Австрією в'язням фашистських таборів. Загальна сума компенсації становила в період 1999-2004 років 80,3 млн. гривень.
...історична правда....
11 квітня 1945 радянською владою заарештовано митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ'я, був далі засуджений у 1953, 1957, 1962 рр. відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії, зокрема в Потьмі (табори: Дубравлаг)
вівторок, 5 квітня 2016 р.
5(16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині це територія Молдови) було прийнято Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького - Конституцію Пилипа Орлика.
Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від російської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана.
Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від російської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана.
Підписатися на:
Дописи (Atom)