вівторок, 31 травня 2016 р.

Британский художник-сюрреалист Ричард Сондерс однажды увидел декоративный кустарник и был поражен тем, насколько по форме он напоминал его любимого кота в спящем виде. После этого Сондерс сам начал создавать образы фантастических кошек, подменяя ими на своих картинах настоящие кустарники и деревья.

Найбільш високогірне село України - Дземборня...

...випускникам 2016....

середа, 18 травня 2016 р.

18 травня 1944 року розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Кримських татар, що воювали в частинах Червоної Армії, після демобілізації також було піддано депортації. Відомі винятки, коли окремих офіцерів з числа кримців не було вислано до місця депортації як спецпереселенців, проте їм було заборонено жити в Криму. Усього за 1945–1946 роки в місця депортації було заслано 8995 кримських татар-ветеранів війни, зокрема 524 офіцери і 1392 сержанти. У 1952 році (після голоду 1945 року) тільки в Узбекистані налічувалося, за даними НКВС, 6057 учасників війни, багато з яких мали високі урядові нагороди.
Попри те, що вони не жили в окупації і не могли брати участь в колабораціоністських формуваннях, депортації було піддано також кримських татар, які евакуювалися з Криму до приходу німецьких військ і встигли повернутися з евакуації за квітень-травень 1944 року.
У телеграмі НКВС на ім'я Сталіна йшлося про те, що було виселено 183 155 осіб (не враховуючи солдатів армії, яких було відправлено на спецпоселення після демобілізації 1945 року). За офіційними даними, в дорозі загинула 191 людина. Останній поїзд було розвантажено 8 червня 1944. Більшу частину було виселено до Узбекистану (151 136 осіб) та прилеглі райони Казахстану (4 286 осіб) і Таджикистану, невеликі групи було відправлено в Марійську АРСР (8 597 осіб), на Урал і в Костромську область.
Після депортації кримських татар в Криму двома указами від 1945 і 1948 років було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) поселення, назви яких мали кримськотатарське походження (понад 80% від загальної чисельності поселень Криму).

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.
18 травня 1928 року у Москві розпочався показовий судовий процес по так званій Шахтинській справі. На лаві підсудних опинилися 53 особи - інженери та спеціалісти, яким інкримінували економічне шкідництво на Донбасі. Суд засудив 11 осіб до розстрілу, іншим дав різні строки ув'язнення. Шахтинська справа стала репетицією майбутніх масштабних судових процесів проти "ворогів народу" в 30-ті роки.

неділя, 15 травня 2016 р.

Світла пам’ять жертвам політичних репресій

Кульмінацією дій радянського репресивного режиму у 1930-ті роки стали масові розстріли «контрреволюціонерів», вчинені напередодні 20-річчя жовтневого перевороту. Так, 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) за рішенням трійки було страчено велику групу в'язнів Соловецької тюрми. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, були Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом в один день за рішенням несудових органів було страчено десятки представників української інтелігенції — цвіту української нації.

Сьогодні День пам'яті жертв політичних репресій. Пам’ять про них – це більше, ніж питання історії. Це ключове питання розуміння сучасності. Зло, яке уможливило Биківню, не знищене. Культ насильства продовжується у Криму та на окупованих територіях Донбасу. І саме він свого часу породив тоталітаризм і привів до влади Сталіна та Гітлера. Культу насильства ми протиставляємо культуру гідності людини. Гідність – цінність, яку українці відстояли на Майдані і нині відстоють на фронті. Ми обов’язково переможемо в цій боротьбі. Бо в ній йдеться про те, що робить людину людиною – про її право вільно визначати свою долю, своє майбутнє і, що дуже важливо, пам’ятати своє минуле. І це унеможливить повторення репресій.

неділя, 8 травня 2016 р.

8 травня Європа святкує день перемоги над нацистською Німеччиною. Напередодні 7 травня 1945 року у Реймсі генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини перед західними союзниками та представником СРСР. Проте, Сталін наполіг на повторній церемонії підписання капітуляції, яка відбулася 8 травня в Берліні в присутності вищого радянського командування. Тоді підпис під актом капітуляції поставив генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель. 8 травня в багатьох містах Європи відбулися святкування закінчення війни в Європі.

Сплять солдати в степах Під волошковим небом Європи, А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця. Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи, Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця

Велика шана !!! Вони захищали УКРАЇНУ!!!

8 травня відзначається - День матері в Україні!



В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

субота, 7 травня 2016 р.

...історична правда...

Пам'ятник Івану Мазепі у Полтаві // Громадське радіоІдея встановити монумент Мазепі з’явилася ще вісім років тому. Тоді планувалося, що на його встановлення будуть виділені гроші з державного бюджету. Шість років тому пам’ятник уже був виготовлений. Його авторами стали скульптор Микола Білик, його син Назар Білик та архітектор Віктор Шевченко.

День пам‘яті жертв Другої світової війни 1939-1945


Згадаймо все.
У 1945 році, ціною мільйонів людських життів, Світ переміг нацизм, але, нажаль, програв комунізму. Це один з трагічних підсумків Другої світової війни. 

Цю війну розпочали два тоталітарні режими – нацистський в Гітлерівській Німеччині та комуністичний у Сталінському СРСР, коли вони підписали між собою Пакт Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів.

Друга світова війна розпочалася з розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР за попередньою злочинною змовою. 1 вересня 1939 року спочатку Німеччина, а потім 17 вересня 1939 року СРСР вторглися у Польщу та окупували її. СРСР вступив в Другу світову війну на боці нацистської Німеччини.

Імперські амбіції про світове панування двох кривавих тиранів втягнули Світ у найглобальніший військовий конфлікт в історії Землі.
У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн. солдат, загальні втрати військових та цивільного населення склали від 50 до 85 млн. осіб.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України склали 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств, 5,6 тис. мостів.

Так, великою ціною, Людство перемогло нацизм, але не перемогло комунізм. Саме тому, одразу після Другої світової війни розпочалася Третя – Холодна війна.
Після 1945 року Світ занурився у комуністично-тоталітарну темряву ще на 44 роки доки не впала Берлінська стіна у 1989 році. Але й досі Росія, яка є правонаступницею СРСР, не покаялася у цих злочинах. І, якщо Німеччина визнала нацизм злочином, то Росія й досі пишається і комунізмом, і Сталіним. А головне, Росія цинічно не визнає, що у розв‘язанні Другої світової війни однаково винні і нацистська Німеччина, і комуністичний СРСР.