Максим Березовський: трагедія та таємниця «українського Моцарта»

Далеко не кожному діячу культури судилося стати виразником настроїв свого часу, його «візитною карткою». Поряд із Дмитром Бортнянським і Артемієм Веделем, Максим Созонтович Березовський (1745—1777) увійшов в історію української музики як яскравий представник бурхливої, переломної для всієї світової культури епохи, що знаменувала собою перехід від бароко до класицизму. 
У масштабах української культури фігура Березовського цілком співставна із феноменом Моцарта у західноєвропейському мистецтві. Біографія Максима Березовського, якщо порівнювати її з життєписами інших українських композиторів ХVIII століття, містить чи не найбільшу кількість неясних та заплутаних відомостей. Створенню покритого флером романтики образу композитора багато в чому сприяла повість відомого російського письменника ХIХ століття Нестора Кукольника «Максим Созонтович Березовський». Багато пізніших біографів композитора у своїх роботах спиралися саме на це наполовину белетристичне джерело, що розповідає про національну та соціальну трагедію не визнаного на батьківщині геніального самородка. Стосовно Березовського навіть звичні біографічні відомості потребують пояснень, обмовок, уточнень.

Історична постать

Народився, 26 листопада 1873 року в родині сільського священика і палкого українського патріота. Закінчив Прилуцьку гімназію (1890 р.) і юридичний факультет Київського університету (1898 р.). В студентські роки став співзасновником, провідником та ідеологом «Братства Тарасівців» (1891 р.). Після розгрому організації (1893 р.) продовжив політичну діяльність в товаристві «Молода Україна». Працюючи в одній з адвокатських контор Києва, закохавшись в дружину свого начальника, утік з нею до Харкова і хотів одружитися. Але батько рішуче виступив проти шлюбу, що порушував церковні канони, і нареченої — неукраїнки. М. Міхновський, який так і не створив сім'ї, після цього ще з більшим завзяттям виступав проти «чужинців» і змішаних шлюбів.

Його погляди поділяло лише невелике коло однодумців, для інших він був зарозумілим демагогом, шовіністом і авантюристом. По трагічній кончині його ім'я надовго втаємничили від поколінь українців, яким він присвятив усе життя.

Лист МОН від 31 березня 2020 р. №1/9-182 “Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року та зарахування до закладів загальної середньої освіти”

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних,
Київської міської державних адміністрацій
Керівникам закладів загальної середньої освіти

Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року
та зарахування до закладів загальної середньої освіти

Шановні колеги!

У зв’язку з численними зверненнями педагогічних працівників, батьків учнів щодо організації завершення 2019/2020 навчального року та зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти у 2020 році інформуємо.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що закінчується не пізніше 1 липня, при цьому структура та тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

У межах академічної автономії питання організації виконання освітньої програми, навчального плану та освітнього процесу є внутрішнім питанням кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.

В умовах карантину та після його завершення заклади загальної середньої освіти, їх педагогічні працівник мають вжити заходів щодо додержання вимог державних стандартів загальної середньої освіти та засвоєння учнями змісту кожного навчального предмета (інтегрованого курсу). Навчальний матеріал може бути освоєний з використанням технологій дистанційного навчання під час карантину, а також за рахунок ущільнення вивчення відповідного матеріалу після завершення карантину з організацією повторення окремих тем на початку наступного навчального року.

У теперішніх складних умовах важливо забезпечити права учнів на продовження здобуття освіти, зокрема в установленому порядку перевести їх до наступного класу, видати свідоцтва досягнень (табелі) та документи про освіту випускникам тощо.

Іншим, не менш важливим завданням є організація зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти у 2020 році.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти забезпечується, зокрема, шляхом визначення правил зарахування до закладів освіти, при цьому зарахування до початкової школи та гімназії здійснюється без проведення конкурсу, крім випадків, визначених законодавством. Відповідні правила зарахування та випадки проведення конкурсів визначено Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016 (далі – Порядок зарахування).

Наголошуємо, що під час зарахування дітей для здобуття початкової освіти до закладу освіти забороняється проведення конкурсів (будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини), крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти.

Згідно з Порядком зарахування дату початку прийому документів для зарахування визначають органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, але строк прийому заяв не може бути меншим одного місяця. Фактично мінімально можливий термін подання необхідних документів має бути встановлено з 30 квітня по 31 травня, крім випадків зарахування до 10 – 11 класів, до яких мінімально можливий термін подання необхідних документів має бути встановлено з 15 травня по 15 червня. Водночас у зв’язку з можливим подовженням тривалості освітнього процесу зазначені вище терміни може бути змінено.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОУП)-19)» (далі – Закон) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг. Тому у разі продовження режиму надзвичайної ситуації, перебіг місячного строку для прийому заяв та інші відповідні строки, зокрема строки оголошення конкурсного відбору, видачі  наказу про зарахування тощо, визначені Порядком, будуть подовжені з урахуванням часу, що минув до завершення карантину.

З метою дотримання протиепідеміологічних вимог рекомендуємо засновникам та керівникам закладів загальної середньої освіти організувати прийом документів, необхідних для зарахування, після припинення карантину.

Додатково інформуємо, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону на період встановлення карантину власником установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Таким чином, засновники закладів загальної середньої освіти у період карантину можуть гнучко організовувати режим прийому документів та їх копій, зокрема дозволити їх подавати електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису. Інформація про такі зміни має бути доведена до відома населення з використанням вебсайтів та інших комунікаційних засобів.

Звертаємо увагу на те, що згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 676, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1028/32480, вхідні документи, надіслані у такий спосіб, реєструються окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.

Інформацію про прийняті рішення щодо строків прийому документів та способів їх подання необхідно оприлюднювати впродовж двох робочих днів з дня їх прийняття на вебсайтах закладів загальної середньої освіти та/або їхніх засновників.

З повагою Т. в. о. Міністра  Любомира МАНДЗІЙ

Завантажити: Лист МОН від 31 березня 2020 р. №1/9-182 "Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року та зарахування до закладів загальної середньої освіти" (Розмір: 1.8 MB, Завантажень: 1183)

  

Семінар методичного об,єднання вчителів історіі на тему : " Урок - практикум в старших класах "

Практикум - форма організації процесу навчання, яка забезпечує самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт і застосування засвоєних раніше знань, умінь і навичок.

їх організовують після вивчення великих розділів навчального курсу або наприкінці навчального року.

Технологія проведення практикуму передбачає поділ учнів на малі групи, кожна з яких виконує певний вид лабораторної чи практичної роботи (диференційоване навчання). Складні роботи доручають учням з високим рівнем підготовки. Важливою умовою проведення практикуму є глибокі знання, міцні навички й уміння учнів. Тому йому передують уроки повторення, узагальнення і систематизації навчального матеріалу.

Засобом управління навчальною діяльністю під час практикуму є інструкція, яка регламентує і визначає дії учнів. Водночас лабораторні і практичні роботи мають бути дослідницькими, спрямованими на формування в учнів критичного мислення, уміння здійснювати перевірку наукової достовірності певних закономірностей і положень.

Структура практикумів передбачає таку послідовність етапів:

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);

875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія - однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);

575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);

550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469);

450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);

400 років з часу виходу "Граматики" Мелетія Смотрицького - першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619);

400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);

400 років з дня постановки драми Якуба Гаватовича "Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя", що фактично є датою започаткування українського театру (08.09.1619);

360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07-09.07.1659);

350 років з дня започаткування гетьманської резиденції у місті Батурині (16.03.1669);

200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" на сцені полтавського театру (1819);

185 років з дня заснування Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (04.12.1834);

175 років з часу заснування "Інституту музики" Галицького музичного товариства (нині - Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1844);

100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);

100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України "Думка" (1919);

100 років з часу заснування Подільського державного аграрно-технічного університету (1919);

100 років з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині - державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова") (січень 1919);

100 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1919);

100 років з дня затвердження Директорією Української Народної Республіки закону про утворення керівництва Української автокефальної православної церкви (01.01.1919);

100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);

100 років з дня ухвалення Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);

100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);

100 років з часу утворення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919);

100 років з часу утворення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);

100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії ("Чортківської офензиви") (07-28.06.1919);

100 років від початку походу об’єднаних армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Київ та Одесу (11.08.1919);

100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);

100 років з часу складення "Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці" (14.10.1919);

100 років від початку Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (06.12.1919);

90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (28.01-03.02.1929);

90 років з дня утворення Науково-дослідного інституту сільськогосподарських меліорацій (нині - Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України) (23.12.1929);

80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

75 років з часу бою Української повстанської армії під Гурбами (21-25.04.1944);

75 років з часу утворення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);

75 років з дня заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);

50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);

30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви (1989);

30 років з часу утворення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині - Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка) (11-12.02.1989);

30 років з дня утворення Українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства "Меморіал" імені Василя Стуса (нині - громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса") (04.03.1989);

30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому створено громадсько-політичну організацію "Народний Рух України за перебудову" (08-10.09.1989);

30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" (17-24.09.1989);

25 років з часу утворення Національного університету "Острозька академія" (1994);

25 років з дня створення Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);

5 років з часу звільнення міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).29 серпня - 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869-1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;

1 вересня - 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889-1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;

9 вересня - 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769-1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

10 вересня - 125 років з дня народження Олександра Довженка (1894-1956), письменника, кінорежисера, художника;

18 вересня - 90 років з дня народження Алли Горської (1929-1970), художниці, учасниці правозахисного руху;

20 вересня - 90 років з дня народження Івана Світличного (1929-1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського режиму;

5 жовтня - 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), поета, прозаїка, перекладача;

10 жовтня - 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889-1939), поета, літературознавця, репресованого;

19 жовтня - 140 років з дня народження Миколи Порша (1879-1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;

26 жовтня - 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819-1903), громадського діяча, підприємця, мецената;

27 жовтня - 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста;

29 жовтня - 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім - Легенда) (1909-1942), політичного діяча, члена ОУН;

10 листопада - 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879-1958), винахідника, конструктора;

11 листопада - 100 років з дня народження Ольги Кусенко (1919-1997), актриси театру та кіно, педагога, громадської діячки;

12 листопада - 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929-1991), поета, політв’язня радянського режиму;

13 листопада - 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище - Павло Губенко) (1889-1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;

14 листопада - 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859-1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;

17 листопада - 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869-1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;

18 листопада - 160 років з дня народження Костя Левицького (1859-1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;

23 листопада - 120 років з дня народження Григорія Костюка (1899-1982), психолога, педагога;

27 листопада - 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879-1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;

29 листопада - 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище - Григорій Стрілець) (1899-1934), письменника, перекладача;

2 грудня - 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869-1936), вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена Академії наук УРСР;

6 грудня - 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;

19 грудня - 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919-1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;

21 грудня - 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889-1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;

23 грудня - 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929-1987), режисера-документаліста, кінооператора;

29 грудня - 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889-1938), авіаконструктора.

III. Днів пам’яті:

80-ті роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);

75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);

75-ті роковини початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках (вересень 1944, день пам’яті - 08.09.2019).

IV. Відомих подій світової історії:

30 років з часу виведення радянських військ з Афганістану, вшанування загиблих в Афганістані українців (15.02.1989);

30 років з часу початку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).

Що таке Веб-квест

Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).

Рекомендації щодо використання технології веб-квест на уроках історії

Професійна компетентність педагога є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх репродукувати у певному обсязі, а є також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість різнобічного розвитку учня пропонують саме сучасні методики навчання й новітні технічні засоби. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик у навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і вчителів. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати та вирішувати поставлені задачі є методика web-квестів.