..ми - на кургані доби пізньої бронзи (II тисячоліття до н. е.) :
... і мрійна далєчинь,
що млою синіх крил
чарує і зове до еллінських курганів..."
(Микола Зеров)
Кургани — давні поховальні пам'ятки, обов'язковим елементом яких є куполоподібний земельний насип. Курганні поховання були дуже поширені в минулому.
В Україні спорудження курганів продовжувалось майже 5 тисяч років (з середини IV тисячоліття до н.е. до XIII ст. н.е.), протягом пізнього енеоліту бронзового віку, раннього залізного віку та середньовіччя. Подібний тип поховань властивий багатьом , культурам та народам, а серед тих, що в різні часи населяли Україну—для скелянської, ямної, катакомбної, зрубної, сабатанівської культур та культури багатопружкової кераміки, а також кіммерійців, скіфів, сарматів, печенігів, половців, ногайських татар та ін.
В цілому в Україні відомо понад 50 тис. курганів.У 2004-2007 pp. нами досліджувалась флора курганів півдня України, в межах Херсонської, Миколаївської і Кіровоградської областей. Загалом досліджено 81 курган на території степової зони, в тому числі 26 — в межах зони пустельних степів, 26 — типчаково-ковилових (біднорізнотравних) і 29 — різнотравно-типчаково-ковилових (багаторізнотравних).
Скіфські кургани, якими усіяна Кіровоградська область, нерідко називають пірамідами степу.
Геродот вважав, що саме на території нашого краю знаходиться легендарний Ексампей - священні шляхи Скіфії. Найвідоміший з них - Лита могила. Курган, розкопаний у 1763 році О.П. Мельгуновим, знаходиться в урочищі Кучерові Байраки. Скіфський царський курган, багатий на золоті і срібні речі, був розкопаний вдруге в 1892 році археологом В. Ястребовим. При цьому було виявлено безліч шлаків і помічалась зола, а пізніше знайдено отвір в катакомби, де проводилися ливарні роботи. Обидві катакомби виявились абсолютно порожніми і пограбованими. Тепер Мельгуновський курган має вид кільцеобразного валу з трьома вузькими перервами. Діаметр - 60 м, товщина біля основи 9-10 м, висота - 1,5 метри.
Центральним районом Скіфії вважають Степ. Майже єдиним типом пам'яток тут були курганні поховання. Ранні скіфські поховання (друга половина VII—V ст. до н. е.) були, як правило, впускними до курганів бронзового віку – тобто це були такі собі дозахоронення до існуючих курганів.
Цікаво, що пам'ятки попередньої культури – кіммерійської – такі ж самі: вони представлені такими ж впускними похованнями в курганах, які були закладені раніше.
Прості скіфи поховані у прямокутних ямах, випростаними на спині, супроводжувалися посудом (келихом з прокресленим орнаментом, іноді грецьким посудом), вудилами із стременоподібними кільцями, наконечниками стріл, іноді кістками барана. Основною відмінністю поховань від попередніх — кіммерійських — була західна орієнтація кістяка та наявність прикрас із “скіфським звіриним стилем”. Чи можна стверджувати, що цей комплекс є абсолютно чужорідним Степу України?
Так звані багаті поховання здійснено найчастіше у вузьких ямах, рідше — дерев'яних стовпових гробницях, що імітують будинок. Зустрічаються поховання й у дерев'яних колодах-домовинах. При випростаних кістяках знаходилися стела, кінь, золоте намисто, золоті пластинки. Найвідомішим прикладом таких курганів є Литий (Мельгуновський) курган, розкопаний поблизу Кіровограда.
У розвинутому (класичному) періоді скіфської культури (IV—ІІІ ст. до н. е.) поховання стали масовими. Особливо багато могильників з'явилося на Подніпров'ї. Можливо, було прийнято своєрідний канон, за яким стали будувати кургани (на зразок того, який, за Платоном, існував у греків): курган мав висоту близько 1,5 м, діаметр — близько 25 м, насипався двома прийомами; перший насип, з ровом, будували одразу, а після тризни — досипали й другий насип....
