понеділок, 15 лютого 2016 р.

МИ ЗГАДУВАЛИ АФГАНІСТАН


15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів - афганців. Більше 160 тис. українців пройшли через пекло тієї війни.З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами..Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто недожив...Ще хочу згадати про участь афганців у Революції Гідності. Ці люди своїми знаннями та сміливістю піднімали бойовий дух молодих та недосвідчених учасників революції.Вони й зараз на передовій.

субота, 13 лютого 2016 р.

Виповнюється 175 років від того часу, як Шевченко написав поему «Гайдамаки».

 Знаковий твір української літератури, а з доробку поета – чи не найвідоміший та, відповідно, найбільш досліджуваний.Автопортрет Шевченка 1840–1841 рр., написаний у той період, коли поет створював «Гайдамаки» (зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка)
Відтоді, як «Гайдамаки» з’явилися на світ, навколо них розгортаються дискусії. Одні й ті самі цитати інтерпретують з діаметрально протилежними висновками. Одні й ті самі образи викликають ледве чи сумісні асоціації – від проекцій на сучасні національні потреби, міжнаціональні відносини тощо до пошуку біблійної метафористики та закодованості. Один і той самий сюжет будить різну пам’ять, яка резонує в сьогодення. За цими пристрастями, які апелюють до тексту, ми часто забуваємо про те, як цей текст постав і як він дійшов до читача.

....історія боротьби..


Дмитро Клячківський (Клим Савур, Охрім, Білаш та ін. ) – український політичний і військовий діяч, полковник УПА.
Народився у місті Збараж Тернопільської області 4 листопада 1911 р. Син бідних селян, за іншими даними - син банківського клерка. Закінчив Станіславську гімназію, навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Відбув службу в польській армії. Працював у кооперативній організації «Народна торгівля» у Станіславі в 1934 році.
В юнацькі роки вступив у ряди організації «Українських націоналістів». З того часу все життя в революційній боротьбі. У жовтні 1937 р. був заарештований польською поліцією, деякий час перебував в ув’язненні. У 1938 р. член Управи спортивної організації «Сокіл» у Збаражі. Обласний провідник юнацтва ОУН Станіславщини (1939—1941), займався організаційною роботою серед молоді.
З осені 1939 року після приходу більшовиків переходить на нелегальний стан. У 1941 році Дмитро Клячківський заарештований у Львові радянськими спецслужбами. Засуджений під час процесу 59-ти до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув’язнення. У липні 1941 року втік з Бердичівської в’язниці.
Зимою 1941-42 рр. Дмитро Клячківський обіймає пост провідника ОУН на північно-західних українських землях. Він відіграє важливу роль в організації перших відділів УПА та розбудові її структури на Волині і Поліссі. Займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони. З січня 1943 року і до своєї героїчної смерті займав пост командира групи військ УПА-Північ.
Більшість джерел вказують на те, що Дмитро Клячківський загинув 12 лютого 1945 р. у бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині.
Проте у квітні 1992 року в управу Рівненського РУХу надійшов офіційний лист з Управління Служби безпеки України на запит народного депутата України В.М.Червонія. В листі повідомляється, що в архіві УСБУ по Рівненській області є зведення від 19 лютого 1945 року про те, що «12 лютого ц.р. о 14.30 під час проведення операції військовослужбовцями 233-го особого стрілецького батальйону ВВ НКВС і працівниками УНКВС у районі села Суськ Олександрійського району виявлено три учасники ОУН-УПА, які намагалися сховатися від переслідування, але вбиті бійцями НКВС. Серед убитих виявлений командуючий УПА «Клим Савур». Особи інших двох убитих не встановлені. Зі схрону вилучено: автоматів - 3, пістолетів - 2, револьверів - 1, автоматних магазинів - 5, набоїв - 150. Інші документи УПА і фотокартка «Клима Савура». У якому саме місці біля села Суськ сталася ця подія, куди передали вилучені зі схрону документи УПА, фотокартка «Клима Савура» ..

Яків Гандзюк (отаман армії УНР) Муравйову: «Ми українці. І нам зрозумілі причини, що змусили вас воювати з нами».