Це час спокою, радості й любові для всіх

Що ж, скільки б не велося суперечок між християнами щодо дати народження Христа, і все ж таки, нікому жодного разу не спало на думку заперечувати те, що це свято - справжнє диво.Є одне важливе поняття, яке характеризує той настрій, який охоплює людей у передріздвяні дні - Christmas Spirit (дослівно «дух Різдва»). Це час, коли всі вірять у дива, коли нехороші люди раптом стають добрими і лагідними, коли відчуваєш себе, немов у казці.

Це час спокою, радості й любові для всіх, хто захотів відкрити своє серце.Англійською мовою Різдво - Christmas, німецькою - Weihnachtsfest, в Голландії його називають Kerst-misse, на латині - Dies Natalis. До речі, саме від латинського слова походить французьке Noël, італійське Il Natale, але як би воно не звучало різними мовами світу, значення у нього одне - переддень свята священної нічної служби.

Одним з досить важливих різдвяних прикрас є «вертепи» - міні-зображення Різдва. Створюється макет хліва, в якому Марія народила на світ Ісуса. Процес створення вертепу, як і процес прикрашання ялинки, - дійство, покликане згуртувати родину, адже у всіх країнах для християн Різдво - родинне свято.У кожній країні, сім'ї свої традиції, пов'язані з різдвяними частуваннями - фарширована індичка, різдвяний пудинг, торти, тістечка, муси, горіхи, родзинки, марципани...

В Англії, наприклад, це запечена в духовці індичка під соусом з агрусу і різдвяний пудинг, який обливається ромом, його підпалюють і ставлять на стіл.

У США, як правило, подають індичку під журавлиним соусом.

У Франції свято - не свято, якщо за різдвяним столом немає індички, запеченої в білому вині. Ще тут їдять устриці, паштет із гусячої печінки, сири й обов'язково п'ють шампанське.

А в Данії господині до святкового різдвяного обіду неодмінно приготують качку або гусака, фаршированого яблуками, рисовий пудинг і солодку рисову кашу з корицею і родзинками.

Та й, взагалі, у скандинавських країнах дуже турботливо готуються до Різдва: за два тижні до свята ріжуть поросят, роблять кров'яну ковбасу, солять і коптять м'ясо, упродовж трьох-чотирьох днів без перерви, з ранку до вечора, варять пиво.

Ірландці в цей день до столу подають окіст, греки - індичку у вині, а в Литві та Німеччині смажать гусака.

У німців на Різдво обов'язковим на столі вважається блюдо з яблуками, горіхами, родзинками і марципанами. А в Китаї, де живе досить багато християн, на Різдво готують імператорське блюдо - знамениту качку по-пекінськи.

Однак є й такі країни, де птиця на різдвяному столі не обов'язкова.

Наприклад, в Австрії, Угорщині, балканських країнах ніколи не приготують на Різдво гусака, качку, курку або індичку. Там вважають, що птицю їсти у цей вечір не можна - відлетить щастя.

За вечерею австрійці спочатку їдять національний суп-локшину, а на друге коропа. Ялинку ж прикрашають не іграшками, а шоколадом і мармеладом. Крім того, під час трапези вони не зачиняють вхідні двері, тому що в будь-який момент до господарів можуть приєднатися друзі і просто знайомі.

У Бельгії ж на різдвяному столі, безумовно, буде теляча ковбаса з трюфелями, м'ясо вепра, традиційний торт і вино. У Голландії - кролик, м'ясо оленя або дичина, у Люксембурзі - кров'яна ковбаса, яблука, місцеве ігристе вино.

Галасливі італійці на Різдво їдять рибу або морепродукти, запиваючи все це шампанським, а в Іспанії до свята смажать молочне порося, якого потім, після приготування, запивають хересом.

Ще на святковому столі кожного іспанця обов'язково мають бути дари моря - креветки, краби, лангусти, а також різдвяні солодощі - халва, марципани, анісові льодяники.