Бакота – це місце, якого немає на карті, – такий собі неіснуючий рай. Сьогодні так називають території вздовж берегів Дністра поблизу залишків одного із найстаріших монастирів України. Тут над кришталевою водою витає дух вікової історії. Бакота – це колишня столиця сьогочасного Поділля, тепер – частина національного природного парку «Подільські Товтри». Ви точно захопитесь цим місцем, ви полюбите його.
Бакота – це незвично-мальовнича місцевість на Хмельниччині, якої ви не знайдете на сучасній карті України. У народі місцина іменована за назвою однойменного міста (згодом села), якому судилось зникнути.
У давні часи це було місто-столиця тогочасного Пониззя (сьогодні – Поділля) із оборонним замком і скельним монастирем, створеним творцем Києво-Печерської Лаври Антонієм. Хто зна, можливо, монастир став би другою Лаврою, якби не сумна історія?..
У 1255 році, на вершині розквіту, на Бакоту напали монголо-татари, які завдали шкоди її жителям та архітектурі. Зокрема, замок був зруйнований у 1258 році. А вхід до монастиря, разом із його жителями, за легендами, був закиданий величезним камінням. Далі – бунти ХV ст. проти Польщі й Литви. Після цього Бакота перестає бути містом. Згодом – голодомор 30-х років, ІІ Світова війна та голод 47-го. У 1981 році село було затоплено у зв’язку із будівництвом Новодністровської ГЕС, а мешканці переселені в інші міста.
У цій древній місцині можна побачити малі печери, в одній із яких розташована церковця. Тут завжди тихо і не велелюдно. Відкопані залишки монастиря сховані поміж дерев, три джерела із цілющою водицею та окраса «раю» – залив із 120-метровою Білою горою, прозорою водою та квітучою природою. Тут сплелись духовна та природня енергія.
Слово "бакота" означає “бажане місце”. Всі хто там побували стверджують, що в це нескладно повірити, вони назавжди закохались у величність цього місця. Повірте, ви не станете винятком. Місцевість та унікальний ялтинський мікроклімат вабить духовний люд та безнадійних мрійників. А якщо ви не ті й не інші, то у будь-якому випадку відчуєте спокій і приємність.
Немає коментарів:
Дописати коментар