неділя, 8 лютого 2015 р.

...епіграфи до трьох днів у Мюнхені...

ЛІНА КОСТЕНКО

Чи я ж своїх суміжників турбую що напосілись гамузом?А тпрусь! Живу.Труджусь.Порад не потребую В своїй державі якось розберусь
Тобі то що? У вас — Британія.
Довкола море, й не одне А в нас що не сусід — братання. Так і дивися, що вковтне.
........
Я скорше дуба вріжу, ніж мене поставлять на коліна.
.......
І виростають покоління
котрі не чули тишини О, найстрашніше з літочислень -
війна війною до війни 
......
Вночі скриплять вози.
Переселенці їдуть.
Світ за очі,покидавши своє. Шукати Україну в Україні.
....... Десь має ж бути,десь вона та є!
Обпалить часом думка крижана — ось люди йдуть, а скрізь одна руїна. І поки я їх визволю з ярма, то чи не мертва буде Україна?
......
От що в нас є—могили та й могили. Та Чорний Шлях з невільницьким плачем. Цьому народу світ уже немилий від зайшлих вбивць і від своїх нікчем

Немає коментарів:

Дописати коментар