23 лютого Червона Гвардія підписали німецький ультиматум і ....... вирішила зробити святом , який і досі в Росії святкують.

15 (28) січня 1918 рік Рада народних комісарів СРСР видає Декрет про створення Робітничо-Селянської Червоної Армії (опублікований 20 січня (2 лютого) 1918 року в офіційному органі уряду більшовиків. На фронті почався запис у нову армію солдатів-добровольців, з яких формували червоноармійські роти, що мало-помалу зводилися в полки; але, наприклад, у Петрограді перший пункт запису в Червону Армію відкрився лише 21 лютого, тобто після початку німецького наступу.18 лютого 1918 р. німецькі та австро-угорські війська оголосили про припинення перемир'я і почали наступ по всьому Східному фронту. Як зазначає історик Юрій Фельштинський, відносно невеликі німецькі загони просувалися, майже не зустрічаючи опору: «Через те, що панувала у більшовиків паніка і чутки про наближення міфічних німецьких військ, міста і станції залишалися без бою ще до прибуття супротивника. Двінськ, наприклад, був узятий німецьким загоном з 60-100 чоловік. Псков був зайнятий невеликим загоном німців, які приїхали на мотоциклах. У Режіце німецький загін був настільки нечисленний, що не зміг зайняти телеграф, який працював ще цілу добу.21 лютого 1918 року в Петрограді радянська влада оголосила, що тих мешканців, хто добровільно не запишеться в Червону Армію, примусово і під конвоєм пошлють на копання окопів навколо міста. Як результат, протягом декількох днів в Червону Армію записалось до 100 000 осіб.Надії більшовиків на зведені червоноармійські частини і «пролетарську» Червону Гвардію не виправдалися. За спогадами Антонова-Овсієнка, «Зведені загони в значній частині виявилися недієздатні, дали великий відсоток дезертирства, непослуху. Загони Червоної Гвардії виявили загалом слабку витривалість, погану маневреність і боєздатність». Дізнавшись про мобілізацію Червоної Гвардії і підготовлюване перетворення її в Червону Армію, багато петроградських червоногвардійців поспішили здати зброю і розійтися по домівках Вранці 23 лютого 1918 року був пред'явлений німецький ультиматум про умови миру, за якими Петроградська влада повинна була визнати незалежність Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та України і підписати з Україною мирний договір. Того ж дня, 23 лютого, члени Центрального Комітету РСДРП (б) дали свою згоду на прийняття німецького ультиматимуму. О 3-й годині ночі 24 лютого він був прийнятий ВЦВК («за» проголосувало 116 його членів, «проти» — 85, «утрималось» — 26).У другій половині 30-х рр. для обґрунтування дати був складений міф про перемогу, нібито здобуту в цей день над німцями під Псковом і Нарвою. Згідно з архівними даними, до вечора 23 лютого німці перебували за 55 км від Пскова і 170 км від Нарви. Ніяких боїв у цей день ні в німецьких, ні в російських архівах не зафіксовано.