«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті…»

В уявленнях давніх русичів ці ворота були Небесною брамою – тією, через яку сонце, піднімаючись на світанку вгору, заходило у місто на день. Вони були величним, урочистим входом у великий Київ.Не дарма Богдан Хмельницький, прибуваючи у столицю 1649 року, заїжджав саме через Золоті Ворота – як переможець, тріумфатор, герой України. А кияни з почестями зустрічали гетьмана та його військо.

Ідею спорудити Золоті Ворота наші князі запозичили у Візантії (з якою, до слова, змагалась Київська Русь). А Золотими їх назвали тому, що за вхід доводилось платити золотими монетами. Хоча, це лише одна із версій. Інші розповідають про оздобу із чистого золота, або символічність цього слова.

Під час археологічних розкопок під Золотими Воротами було знайдено багато скелетів людей, частин давньої зброї. Нападники запекло штурмували головну браму Києва. Та насправді нікому ніколи так і не вдалось взяти Ворота. Вороги, які наступали на Київ, могли проламатись з будь-якого іншого входу, та не з цього.Ворота відкривали простір для проїзду до 7 метрів у ширину та 12 у висоту. Тобто, будь-який вантаж міг з легкістю проїхати всередині конструкції. Від воріт відходиливисокі земляні вали – до 15 метрів. А перед ними був широкий і глибокий рів.Будувались Золоті ворота разом із Софією Київською, а письмово вперше були згадані 1018 року у польських джерелах. А от 1240 рік надовго стер з літописів згадку про Золоті ворота. Ймовірно, під час татарської навали вони і були зруйновані. Довго стояли руїною та навіть були засипані землею.

Та з 1832 року починається реконструкція пам’ятки. А до 1500-ліття Києва Золоті Ворота повністю відбудували. Хоча, як вважають багато істориків, зовсім не так, як би це мало бути. Далеко не такий вигляд мала урочиста міська брама у час Русі. Цікаво, що Золоті ворота мали набудовану зверху церкву. Така конструкція сповіщала всім приїжджим, що Київ – християнський град. «Віддав людей своїх і град святій, всеславній, скорій на поміч Християнам, Святій Богородиці. Їй же і церкву на Великих воротах створив в ім’я першого, градського свята Благовіщення» – говориться у «Слові про закон і благодать».

Раніше церква Благовіщення була оздоблена красивими мозаїкою і фресками. Та, на жаль, ця розкіш не дійшла до наших днів. Хоч церкву і відбудували.У триярусному павільйоні воріт тепер розташовано однойменний музей. Він розповідає не лише історію визначної пам’ятки, а й загалом фортифікації стародавнього Києва. Та центральною частиною експозиції є фрагменти справжніх стін воріт, вік яких близько тисячі років.