...куточок раю на Чернігівщині... (ЗНО )

Палацово-парковий комплекс із часу свого заснування (1770-ті роки) майже не змінився. Тут спокійно, затишно і дуже красиво, а вечорами навіть якось казково. 

Нижнє плато комплексу розкинулось килимом парку із 12-а ставками, з рідкісними рослинами і старими деревами. У верхньому – палацовий комплекс будівель ХІХ століття. Господарські та підсобні приміщення, навіть церква Палац збудований у стилі класицизму. У інтер’єрах використано червоне дерево, дуб, мармур, метлахські кахлі та кольорове скло. Тут ніби досі звучать мелодії Глінки, під які танцюють панночки у мереживних сукнях, а на розкішних кріслах сидять, попиваючи вино, поети. Все як у ХІХ столітті – коли мистецтво і культура жили тут, тісно переплітаючись з історіями про щасливе і нещасне кохання…Навіть серце Шевченка страждало від нерозділеного кохання, з яким зустрічався у парках Качанівки.
 
Придворний півчий імператриці Єлизавети Федір Коченовський придбав маєток на мальовничій Чернігівщині у першого власника селища Ф. Болгарина. Саме від прізвища Коченовського пішла назва, яка навіки закріпилась за маєтком. Пізніше садибу купив герой російсько-турецької війни граф Рум’янцев-Задунанський. З «графських» часів до нас дійшли так звані Романтичні руїни, що у парку. Люди розповідають, що, побудувавши невеличку турецьку фортецю, Рум’янцев 
любив влаштовувати тут ігри у війну, до якої звик ще з молодих років. Сьогодні ці поруйновані стіни таємниче виглядають з-під зелені дерев і кущів. Той же генерал Рум’янцев заклав на території парк, який згодом розростеться до величезних розмірів і розкішних ландшафтних композицій.

Григорій Почека – колишній управитель маєтку, який викупить садибу разом із парком у сина Рум’янцева, стане наступним її володарем. А пізніше передасть її у спадок Григорію Тарновському - («Гимн хозяину»)

Прекрасен, о хозяин милый,
Очарователен твой дом.
Какой живительною силой
Для нас исполнен твой прием!
Тебе с Гармонией от чувства
Дает Поэзия привет,
Благодарят тебя искусства
И яркой живописи свет.
Глянь, как радостны все лица.
Пусть кипит вино струей...

Н. Маркевич, 
який приходився тому пасинком. Від цього часу рід Тарновських на кілька десятиліть заволодіє Качанівкою.
.
Тарновський любив вважати себе покровителем юних талантів. 
І для цього були підстави. У ХІХ столітті маєток Качанівка перетворився на справжньою обитель для творчих людей.Марко Вовчок і Тарас Шевченко, Микола Гоголь і брати Маковські… Михайло Глінка створив у Качанівці свою найвідомішу оперу. І зараз, приїхавши сюди, можна побувати у так званому павільйоні Глінки, де вперше прозвучала «Руслан і Людмила».Семен Гулак-Артемовський побував тут, коли ще співав у хорі семінаристів.Останній із Тарновських продав Качанівку за мільйон карбованців Харитоненку.У ХХ вже столітті на території садиби влаштують так зване Дитяче містечко, де житимуть сироти. Далі був курорт, а потім санаторій. Останній проіснував до 1981 року, поки Качанівці не присвоїли статус Національного заповідника