Почався відлік останнього місяця зими, про який у народному прислів’ї мудро підмітили: «Лютневий сніг весною пахне!» До прийняття християнства останній місяць зими завершував у нас річний цикл. Адже новий рік наші предки відзначали у перші дні весни. Це ж стосувалося і давніх римлян, тому у них назва третього місяця зими у перекладі означала «очищення» (фебруаріс).
В Україні ж офіційно закріпилася за цим місяцем назва «лютий». Адже це – пора вітрів, морозів, снігів та відлиг.
1 лютого відзначається день пам’яті преподобного Макарія Великого. Якщо на Макарія була ясна погода чи капало зі стріхи, то очікували ранню весну: «Якщо крапель — то у весну ранню вір». А ось якщо вечором на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматись. Якщо на Макарія кружляла заметіль, то вірили, що ще довго буде така погода.
Цей день називали ще Громовицею, оскільки це єдиний день зими, коли може статись гроза.
Немає коментарів:
Дописати коментар