Цей день в історії України:

1916, 22 січня – у Санкт-Петербурзі народився Данило Нарбут, український художник театру, живописець. Народний художник України, лауреат Шевченківської премії. Його батько відомий художник-графік Георгій Нарбут помер, коли Данилові було лише 4 роки. Вихователями хлопця були художники Антон Середа і Федір Кричевський.
Данило Нарбут обрав самобутній шлях театрального декоратора. Із 14-ти років він працював у декоративній майстерні Київського оперного театру. У 1933 році театр направив Нарбута у Ленінград на 3-річні курси театральних художників при Всеросійській Академії мистецтв. Із 1935 року працював у Київському театрі опери та балету.
У 1936 році Данило Нарбут був репресований. Після 2 років ув’язнення на Біломорканалі та звільнення працював у театрах російських міст Єйська та Златоуста.
Данило Нарбут пішов добровольцем на Фінський фронт у 1939 році. Учасник Другої світової війни. Потрапив в оточення, перебував в окупації.
Протягом 1942-1944 років працював в Українському окружному театрі в Коломиї. Вистави, декорації до яких створював Данило Нарбут, стали знаковими для Коломийського театру. Зокрема, в статті колишнього диригента Українського окружного театру в Коломиї Юрія Плевако-Оранського «Обрамлення століття» згадується успіх Данила Нарбута, як художника – сценографа вистави «Казка старого млина» Спиридона Черкасенка. «Оплесками стверджений був великий успіх. Бурю оплесків…викликала декорація-віньєта з чортиків, символ психічного стану Вагнера (герой вистави). Вистава не могла початись, поки не вийшов на авансцену Нарбут та не задовольнив глядачів своїм поклоном». Напевно, унікальна ситуація, коли глядачі побачивши декорації фактично зупиняють хід прем’єрної вистави – вимагаючи побачити та подякувати їх автору – художнику – сценографу! Данило Нарбут продовжив співпрацю з Коломийським театром і після війни. Був сценографом вистави «Лісова пісня» Лесі Українки.
У повоєнні роки оформляв спектаклі у театрах України, від 1961 року – головний художник Івано-Франківського, від 1965-го – Черкаського українських музично-драматичних театрів.
В основі творчості Данила Нарбута переважно етнографічні мотиви й українські історичні сюжети. Шевченківську премію художник отримав за портретні серії «Сподвижники Богдана Хмельницького», «Гетьмани України», а також за філософсько-історичне полотно «Страшний суд», чуттєві й високохудожні картини «Вибори кошового» та «Покрова Богородиці».
Помер Данило Нарбут 3 березня 1998-го.