Голова проводу
українських націоналістів (з 1927),
перший голова ОУН.
У 1901-1909-му навчався в Львівській академічній гімназії. З 1909-го вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув Адам Коцко.
У 1912 став секретарем львівської філії «Просвіти» Від 1913-го як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії На початку I-СВ 2 серпня 1914-го мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони (ландверу) Львова В червні 1915-го, під час боїв на Маківці, потрапив у російський полон. У 1915 — початку 1916-го перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру Приблизно в кінці липня 1917 приїжджає до Києва. Появу в столиці починає з вступу до Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни і популяризацією в середовищі ЦР та УГВК ідеї створення окремої військової одиниці.
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р. Дашкевичем та іншими членами ГБК сформував Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.В січні 1918-го Коновальця, після проведення реорганізації, було обрано командиром Куреня Січових Стрільців.В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від П. Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві Після підписання Скоропадським договору про федерацію СС підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади гетьманського режиму, та приєднались до військ Директорії в Мотовилівському бою.Після прийняття 6 грудня 1919 р. на нараді Головного отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців.У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що знаходились в Чехословаччині, і українських полонених з таборів у Італії військове формування та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях.
Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. У серпні 1920 р., за безпосередньою участю Коновальця, було створено Українську Військову Організаці 20 липня 1921-го Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО28 січня — 3 лютого 1929-го на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.23 травня 1938-го Коновалець загинув у Роттердамі в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ).
українських націоналістів (з 1927),
перший голова ОУН.
У 1901-1909-му навчався в Львівській академічній гімназії. З 1909-го вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув Адам Коцко.
У 1912 став секретарем львівської філії «Просвіти» Від 1913-го як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії На початку I-СВ 2 серпня 1914-го мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони (ландверу) Львова В червні 1915-го, під час боїв на Маківці, потрапив у російський полон. У 1915 — початку 1916-го перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру Приблизно в кінці липня 1917 приїжджає до Києва. Появу в столиці починає з вступу до Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни і популяризацією в середовищі ЦР та УГВК ідеї створення окремої військової одиниці.
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р. Дашкевичем та іншими членами ГБК сформував Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.В січні 1918-го Коновальця, після проведення реорганізації, було обрано командиром Куреня Січових Стрільців.В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від П. Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві Після підписання Скоропадським договору про федерацію СС підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади гетьманського режиму, та приєднались до військ Директорії в Мотовилівському бою.Після прийняття 6 грудня 1919 р. на нараді Головного отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців.У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що знаходились в Чехословаччині, і українських полонених з таборів у Італії військове формування та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях.
Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. У серпні 1920 р., за безпосередньою участю Коновальця, було створено Українську Військову Організаці 20 липня 1921-го Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО28 січня — 3 лютого 1929-го на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.23 травня 1938-го Коновалець загинув у Роттердамі в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ).
Немає коментарів:
Дописати коментар