Дарунок вічності.

Пектораль виявилася в ямці-схованці, де учасники похоронного обряду сховали дорогоцінний парадний меч, піхви і руків’я якого були обковані багато прикрашеними золотими пластинами, а також нагайку із золотими деталями. «Перед нами була річ дійсно небачена!» — Так Борис Мозолевський висловив захват усіх археологів, які викликала пектораль. Вона важить 1150 грамів. Діаметр — 30,6 см. Золото яскраво-сонячного кольору 958 проби. Чотири вишукано виконані порожнисті трубки складають каркас прикраси, скріпленої на кінцях затискачами з філігранним плетивом і голівками левів. У пащах хижаків затиснуті кільця для шнурка, що утримував прикрасу на шиї власника. Три декоративні яруси, на думку спеціалістів, символізують складний духовний світ скіфської цивілізації. Вони означають три пояси світобудови: надра землі, астрально-космічну сферу і світ людей та тварин. Внизу — нещадна боротьба казкових тварин грифонів і коней; лев і леопард атакують кабана й оленя; собаки переслідують зайців, поруч з якими... мирно сидять коники — самець і самочка. Середній ярус — рослини, що символізують небесне древо життя, прикрашене великими квітками з емаллю, на гілках якого сидять птахи. Верхній — дивовижні за реалізмом і досконалістю сцени мирного життя скіфів. У центрі два напівоголені бородані шиють одяг з баранячої шкіри — «золотого руна». З боків — домашні тварини: кобили, корови, вівці, кози з козенятами. Юний скіф доїть вівцю, збираючи молоко в посудину. Ще один тримає амфору. Цікаво, що саме ця амфора є своєрідним документом, який доводить, що геніальний грецький ювелір, автор пекторалі, був мешканцем Північного Причорномор’я, можливо, Боспорського царства або Ольвії. Справді крихітну амфорку цей умілець зобразив строго і точно, відповідно до форм посудин, які вироблялися в першій половині і середині IV ст. до Різдва Христового винятково на території Криму. Використовувалися такі амфори теж тільки в Причорномор’ї. Наповнені вином, вони розходилися Скіфією далеко на північ.

Таким чином, Товста Могила виявилася сімейною усипальницею царської родини, де спочатку було поховано «господаря пекторалі», а згодом його дружину та дитину, в супроводі численних коней, слуг, охоронців. Це — найбагатший з розкопаних археологами скіфських курганів, що дав знахідки золотих виробів загальною вагою в 4,5 кг. Його було насипано близько 350 року до Різдва Христового. Водночас за своїми розмірами це не найбільший курган Скіфії. Наприклад, уже згадуваний Чортомлик був заввишки 20 м при діаметрі 350 м. Це означає, що цар Товстої Могили був аж ніяк не першим серед своїх сучасників. У археології так буває.

Адже дивом уціліла від пограбування гробниця фараона Тутанхамона в єгипетській Долині Царів — останнє пристанище далеко не найвидатнішого правителя країни на Нілі...
( Єгиптянам були відомі практично всі види прикрас. які використовуються і зараз. Найпопулярнішим аксесуаром були, мабуть, шийні намиста, які носили як жінки, так і чоловіки. Виготовлялися вони з золотих пластин, бісеру або з підвісок різної форми. Традиційним прикрасою Стародавнього Єгипту був ускх, так зване, намисто-сонце, яке закріплювалося на шкіряній підкладці і нагадував комір. Ускх фараона міг важити кілька кілограм, нерідко цей предмет використовували в якості нагороди кращим полководцям і чиновникам.) - малю. 1 ..

та скіфська нагрудна прикраса..-мал. 2.