«Пробач, матусю, що покинув,
Заставив плакати, прости.
Я йшов за вільну Україну,
Я лиш хотів допомогти!
Я знаю, тобі важко, трудно,
Й життя не буде вже тобі.
Та буду тут, з тобою рідна,
У серці, ненько, буду я завжди.
Бо кажуть, що герої не вмирають,
Ти чуєш, мамо, я - Герой!
І жити буду вічно в Раю,
Ти свічку лиш постав за упокой.
Хотів я долі для країни,
Майбутнього для діточок своїх.
Щоб хоч вони не бачили руїни,
Жаль, таки не дочекався їх.
Вже час… Таки не плач, мамо,
Прости мене, чим завинив,
«Небесна сотня» буде стражом вічним,
І я - заступником твоїм...»
Відправилась душа на захід сонця,
Підняли ангели і понесли у Рай.
Він мав почесне право охоронця,
Він є Герой, він полетів у даль…
Немає коментарів:
Дописати коментар