Видатний грецький історик Геродот, що присвятив Скіфії одну з дев'ятьох
книг своєї «Історії», виділяв:
·
власне
скіфів (скіфів-кочівників), які населяли степові райони на схід від Дніпра;
·
царських
скіфів, що кочували по Приазов'ю та степовому Криму;
·
осілих
скіфів-орачів, які мешкали в лісостеповій зоні Правобережжя;
·
осілих
скіфів-землєробів, які розташувалися на Лівобережжі Дніпра.
Панівне положення в суспільстві посідали царські
скіфи, які розглядали
інші племена й етноси Скіфії як рабів, які були змушені постійно сплачувати їм данину
.Існує дві легенди про походження скіфів, які були добре відомими в античному світі
За першою легендою батьками «першої людини» Таргітая були Зевс і дочка Борисфена. Від Таргітая народилося три сина – Ліпоксай (Гора-цар), Арпоксай (Вода-цар) і Колоксай (Сонце-цар). Для синів Таргітая небесні боги послали золоті дари: плуг, ярмо, сокиру і чашу. Коли до дарунків підходили старші брати, то вони спалахували і не давалися в руки. І тільки Колоксай зумів взяти їх до рук і брати одразу ж визнали за ним главенство. Від Колоксая й походить рід царів, який править всіма довколишніми народам.
Сумніви щодо відповідності цієї легенди про походження саме до царських скіфів – а саме від царських скіфів отримали назву «скіфи» всі підлеглі їм народи – з'явилися ще в античному світі. Елліни ніяк не могли уявити відвертих кочівників поряд із плугом, нехай і золотим, який тягне запряжений в ярмо віл. Мабуть саме це й мотивувало появу другої, більш поширеної легенди (яку сучасні історики називають, і не без підстав, грецьким варіантом), за якою прабатьками скіфів були Геракл і напівдіва-напівзмія, яка проживала в плавнях Нижнього Борисфена. В них було троє синів, але тільки наймолодший Скіф витримав призначені Гераклом іспити, і саме від наймолодшого Скіфа і починається могутній і войовничий народ.
Немає коментарів:
Дописати коментар