Білі лебеді у небесах з перебитими крильми...

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.

В пам'яті назавжди, горітимуть серця,
Героям слава вічна, разом і до кінця.
Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись.
Холоне кров, а стукіт серця..мить -  уже мовчить
А материнські сльози, о скільки пролито їх,
за невинні душі, що покинули цей світ.
За що ці муки, те страждання, 
Господи, скажи!
Ми вільний народ, єдина країна,
моя Україна. моя Україна.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.

Змучені лебідки, від болю...від біди.
Втомлені в своєму полоні самоти.
Дітоньки питають, коли ж прийде татусь,
в пам'яті лишилось - "чекай, я повернусь".

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.

Білим птахом в небо полетіли,
ціна за свободу, життя, яку заплатили.
Закрились очі навіки, за країну милу,
а дома мати слізьми тіло го мила.
"О милий сину, чому  мене ти покинув?"
"Вибач, так потрібно, я долю свою сам вибрав"
тисячі людей, сотні страшних смертей.
ця біль застигла в серці - і не покине мене.
Чому не можна відкликати вбивств назад?
Чому не можна час повернути назад?
я зневажаю тих хто винен у цьому всьому,
бере такий страх, біль, що навертаються сльози.
Ми це зробили, кайдани порвали,
від сили Україну, винні зализують рани.
Білі лебеді з перебитими крильми,
запалили тисячі сердець, свої не вберегли.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.