Чи можна за географічними назвами шукати і знаходити корисні копали?, запитаєте ви. Відповідь однозначна. Так, можна. Інша справа, що донині цим методом пошуку корисних копалин майже не користуються. Але то вже інша справа. В Україні дійсно немало географічних назв, які з філігранною точністю виводять дослідників на ті чи інші родовища потрібних для господарського розвитку країни мінеральних ресурсів.
Ось вам приклад з нинішньої історії України. Знамените Мужіївське родовище золота на Закарпатті відкрито зовсім недавно, а ось про те, що в цьому регіоні України є золото місцеві жителі знали сотні і тисячі років тому, задовго до виникнення науки геології. Тому й дорогоцінний метал виявлено на Закарпатті у розсипному стані в урочищі Золотий Потік неподалік від гори Золотухи. То чи можна шукати золото за географічними назвами? А скільки таких Золотих, Золотонош, Золотинок, Золотих Балок і Ярів, Золотих Потоків, Золотницьких і таке інше. І майже завжди існує оповідка про те, що в Золотому Яру козаки заховали човен з золотом. Легенда дійсно гарна, але як правило з реальним життям ніякого зв’язку не має. З великою ймовірністю тут є поклади золота і географічна назва з великою точністю вказує на їхнє місцезнаходження.
А ось чисельні в Україні Срібні, Сріблянки, Срібні Потоки, Срібницькі і таке інше. Звичайно, в ті далекі часи, коли такі назви давалися, люди не дуже добре усвідомлювали різницю між такими металами як срібло, алюміній чи платина.
Іноді історія з геологічним використанням місцевих географічних назв набуває містичних рис. Скажімо, на місці сучасного велетенського залізорудного кар’єру біля міста Комсомольська на Полтавщині колись існувало село Залізне і протікала річечка Залізняк. Як місцеві жителі, які звичайно ж не випадково назвали ці географічні об’єкти «залізними» іменами могли знати, що в товщах гірських порід, на глибині понад 50 метрів знаходиться рудне тіло, яке містить залізо. Якась містика, та й годі. Але ж знали!
А ось інша історія. Нині головним центром видобутку урану в Україні є місто Жовті Води на Дніпропетровщині. Це і місце історичної битви козаків за свободу України. А хіба назва Жовті Води випадкова? Звичайно, що ні. Зрозуміло, що сотні років тому про уран ніхто нічого не чув, але про те, що в місцевій річці специфічна жовта вода, зумовлена наявністю якогось мінералу знали всі.
А ось поширені по Україні назви Кременчук, Кремінне, Кремінь, Кременець і таке інше. Вони відображають поклади мінерального утворення, яке складається з опала, халцедону або кварцу. В минулому це був основний ріжучий інструмент давньої людини аж до залізного віку. Таким чином, відповідні назви вказують не лише на родовища кремнію, але й на певні історичні ядра ремесел і торгівлі давніх часів. Через це ми маємо географічно прикріплену адресу і підказку вже не лише для геологів, але й археологів.Україна багата на різноманітні будівельні матеріали. Значення таких родовищ постійно зростає і буде зростати в майбутньому. Про наявність відповідних покладів говорять такі назви населених пунктів як Білогір’я, Білі Горби, Вапнярка, Вапенне, Вапно тощо.
Немало в Україні і «непрозорих» географічних назв за якими важко визначити, на які корисні копалини вони вказують. Однак, про те, що якісь з них в даному місці локалізовані сумніватися не приходиться. Скажімо назва Іскристе цілком вірогідно може вказувати на родовища алмазів. Хтось помітив якісь дивовижні іскринки у воді річки, яка протікає біля поселення і назвав його Іскристим. Такого ж типу й села Чорний Камінь чи Зелена Могила. Взагалі то саме таких «непрозорих» географічних назв в Україні й зосереджується найбільше.
Немає коментарів:
Дописати коментар