вівторок, 28 квітня 2015 р.

Україна відкриває доступ до документів тоталітарного комуністичного режиму, користуючись успішним досвідом європейських країн.

View image on TwitterЗа новим законом усі архіви радянських репресивних органів будуть відкриті. Сучасні силовики позбудуться зв’язку з радянськими репресивними органами.
Встановлюється європейський принцип, за яким закон може обмежувати доступ до інформації, але не до документа; відповідальність за поширення інформації нестиме той, хто її оприлюднив, а не архівіст.
Усі архівні документи репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років повинні бути передані до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).
Схожі архіви є в Німеччині, Румунії, Угорщині, Литві, Латвії, Естонії та інших країнах. Зупинімось детальніше на трьох прикладах – чеському, словацькому та польському.
Чи залишаться засекреченими відомості про агентів радянських спецслужб?
Ні.
Стаття 8 Закону України "Про державну таємницю" відносить до державної таємниці відомості про особовий склад; засоби, зміст, плани залучення до співпраці на конфіденційній основі органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Вичерпний перелік таких органів визначений Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність". Органів ЧК, НКВД, НКГБ, МГБ, КГБ і тому подібних репресивних органів радянської доби в ньому немає.
Тож засекречування документів радянських органів безпеки є неправомірним та неприпустимим.
"Знання про минуле є одним з культурних прав людини. Історичні джерела дозволяють нам сформувати більш об’єктивне бачення минулого, й таким чином допоможуть нам краще розуміти сьогодення й приймати обґрунтовані рішення в майбутньому.
Завдяки цьому стане складніше маніпулювати історією й використовувати необґрунтовані забобони для розпалення ворожнечі між народами", вважає Террі Девіс.
Досвід Європейського Союзу допоможе Україні вирішити цю важливу проблему.

Володимир Бірчак

Немає коментарів:

Дописати коментар