Встановлюється європейський принцип, за яким закон може обмежувати доступ до інформації, але не до документа; відповідальність за поширення інформації нестиме той, хто її оприлюднив, а не архівіст.
Усі архівні документи репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років повинні бути передані до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).
Схожі архіви є в Німеччині, Румунії, Угорщині, Литві, Латвії, Естонії та інших країнах. Зупинімось детальніше на трьох прикладах – чеському, словацькому та польському.
Чи залишаться засекреченими відомості про агентів радянських спецслужб?
Ні.
Стаття 8 Закону України "Про державну таємницю" відносить до державної таємниці відомості про особовий склад; засоби, зміст, плани залучення до співпраці на конфіденційній основі органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Вичерпний перелік таких органів визначений Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність". Органів ЧК, НКВД, НКГБ, МГБ, КГБ і тому подібних репресивних органів радянської доби в ньому немає.
Тож засекречування документів радянських органів безпеки є неправомірним та неприпустимим.
"Знання про минуле є одним з культурних прав людини. Історичні джерела дозволяють нам сформувати більш об’єктивне бачення минулого, й таким чином допоможуть нам краще розуміти сьогодення й приймати обґрунтовані рішення в майбутньому.
Завдяки цьому стане складніше маніпулювати історією й використовувати необґрунтовані забобони для розпалення ворожнечі між народами", - вважає Террі Девіс.
Досвід Європейського Союзу допоможе Україні вирішити цю важливу проблему.
Немає коментарів:
Дописати коментар