..загадкові літи ...

Вівтар, обсерваторія, гробниця, календар? Вчені так і не прийшли до єдиної думки. П’ять тисяч років тому з’явилися кільцевий рів і вали навколо нього діаметром 115 м. Декількома століттями пізніше древні будівельники доставили сюди 80 чотиритонних каменів, а ще через пару століть – 30 мегалітів вагою 25 тонн. Камені були встановлені по колу і у вигляді підкови. Той вигляд, в якому Стоунхендж дійшов до наших днів, багато в чому результат людської діяльності недавніх століть.
У цілому близько 4000 мегалітів заввишки до чотирьох метрів розставлені стрункими алеями неподалік від міста Карнак. Ряди йдуть паралельно один одному або розходяться віялом, подекуди утворюють кола. Комплекс датується V-IV тисячоліттям до н.е. У Бретані ходили легенди, що це чарівник Мерлін змусив закам’яніти шеренги римських легіонерів.Напівконічні споруди, що нагадують величезні вулики (висотою до 20 м), з’явилися в Сардинії в кінці II тисячоліття до н.е., до приходу римлян. Вежі побудовані без фундаменту, з накладених один на одного кам’яних блоків, що не скріплені ніяким розчином і тримаються тільки за рахунок власної ваги. Призначення нурагів невідоме. Характерно, що археологи не раз виявляли при розкопках мініатюрні моделі цих веж з бронзи.
Археологічний парк на висоті 3700 метрів і площею 3000 га розташований на північ від столиці Імперії інків. Оборонний і одночасно храмовий комплекс був побудований на рубежі XV-XVI століть. Зигзагоподібні зубчасті стіни, що досягають 400 метрів в довжину і шести у висоту, складені з 200-тонних кам’яних блоків.Як інки встановлювали ці блоки, як підганяли їх один під інший – невідомо. Зверху Саксауаман виглядає як зубаста голова пуми Куско (місто було закладено у формі священної тварини інків).