Храм Українських і загальнолюдських мрій

Українське Різдво-Коляда — це Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю. В Святах Коляди й Щедрого Вечера є основні складові Староукраїнської культури й реліґії — і на ідеології цих Свят стоять інші згадані свята, містерії й реліґійні обряди..Значення Коляди як свята повинно би виходити з її імени. Походження того імени темне з лінґвістичного й етнічного огляду і лишень з його застосування при Різдвяних містеріях і обрядах можна робити здогади про його значення й етнолінґвістичну приналежність

• Називають Колядою — саме Свято Різдвяне: Коляда — це друга технічна назва Різдвяного Свята.
• Називають Колядою — Дідуха–Прадіда, що є міфологічною постаттю Свята
• Називають Колядою — настільний Колач або Хліби на Святій Вечері. Тим Колачем чи тими Хлібами складає нарід свою первісну жертву Богові.
• Називають Колядою — Святочну жертву. Жертва величальна і подячна Творцеві Світа за його Сотворення.
• Називають Колядою — Хліб: Хліб-Коляда має значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально „хлібом“.
• Називають Колядою — Святовечірні Хлібні дари
• Хлібом-Колядою обдаровують Колядників-співаків, яких уважає нарід за Небесних післанців або за Святочних Духівників.
• Постаті тих Колядників зливаються в уяві народу з мітольоґічною Астральною Трійцею, що приходить в гостину до ідеального Господаря Коляда — давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога
•  Ім’я походить від слова Коло — стародавньої назви Сонця (у скіфів Коло— Кеайс).
•  За легендою, Коляда щороку в найдовшу ніч зими народжує Божича — нове Сонце, Новий рік, сина Дажбога. Пологи Коляди відбуваються на Землі, здебільшого в дніпрових сагах. Цьому передує перевтілення Коляди в козу, аби її не впізнала Мара, що вічно ганяється за Колядою.   Свято Коляда у давніх українців відбувалося з 24 грудня по 6 січня (за ст. ст.), до свята входило обрядове запалювання вогню (пов’язане з народженням нового бога світла Божича; вогонь мав допомогти золотосяйному новонародженому в боротьбі з Марою), посипання зерном (на врожай) в домі сусіда чи родича, обрядове заколювання свині, ходіння з плугом та козою, споживання куті, ряження, танки, пісні (колядки), спалювання колоди (символ Мари). 
• За легендою, Коляда навчила давніх українців-оріїв (аріїв) робити колесо.
• Популярність сонячного (язичницького) свята Коляди примусила православну церкву підпорядкувати цій даті свято Різдва.