В кожній українській хаті повинен бути у збаночку жмуток пшеничних, або ячмінніх чи житніх колосків — символ „Дідуха". Хай на Святу Вечерю Різдва Христового прийдуть до нас душі святих мучеників Роду нашого, найближчих і найдальших.
Дідух — обжинковий або зажинковий сніп, виготовлений з житніх пучків або плетених пучечків, який ставлять на покуті у Родздвяні свята. Вважається, що в ньому перебувають душі померлих предків. Добрий дух–Дідух сприяє родючості нив та добробуту господарям.ля людей Дідух, Дід — це дух поля, дух Дажбога, справжній земний бог життя та ще своєрідний обжинковий або зажинковий сніп, виготовлений з житніх або пшеничних пучечків, котрі обв’язуються кольоровими стрічками або стеблиною та складаються докупи. За повір’ям, жниця, яка зав’язувала останній сніп жита, повинна цього року народити дитину, бо це зав’язування снопа символічно нагадує зав’язування пуповини.У світлицю Дідуха вносять та ставляють напередодні Багатої куті, тобто в день, що передував Родздву. Цей день в народі називають ще Багат—веч^р, Вілія, бо саме в цей Святий Вечір із настанням сутінків духи прародителів приходять до своїх рідняків відзначати час народин молодого Божича Коляди.Від Різдва сонця до народження місяця не годиться замітати в хаті, щоб разом із сміттям часом не викинути доброго духа—Ладо, тобто своє щастя—долю, бо добрі духи—покійники протягом семи днів поселяються біля Дідуха, а також на сіні, котрим притрушують долівки Крім куті, в ніч перед Різдвом на столі має бути спеціальний обрядовий калач—Карачун, який нагадує про те, що короткі осінні дні закінчуються, день починає зростати. ......
Немає коментарів:
Дописати коментар