пʼятницю, 30 вересня 2016 р.

Зі святом, колеги!!!

І ти на ній чимало літ! 
Ти справжній вчитель — це від Бога! 
І ти не йдеш — летиш у світ! 
Натхненна, справедлива, світла
Ти досягаєш висоти. 

вівторок, 23 серпня 2016 р.

Коли хтось каже, що він патріот, але не готовий нічим пожертвувати для своєї держави і не запитує, що він може зробити для України, а перше його запитання, а що та Україна мені дала? То в такому випадку про жоден патріотизм не йдеться.
«Для нас сьогодні воїни є справжніми учителями патріотизму. Мені б дуже хотілося, щоб на їхньому прикладі виховувалися нові покоління патріотів і вчилися діяльної любові. Любові, яка виявляється в наших вчинках, любові, яка кличе нас вийти зі своєї зони комфорту, бути не так званим диванним патріотом, який уміє багато філософствувати на тему, але стає і щось конкретне робить для ближнього»
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав

...історична правда..

пʼятницю, 12 серпня 2016 р.

Не забудьте!

27 серпня 2016 року ми будемо спостерігати неймовірне явище - Подвійний місяць! 

Наступний раз таке буде в 2268 році! 

Не пропустіть! Репост, щоб не забути!

суботу, 6 серпня 2016 р.

Із 1 вересня у молодшій школі навчатися буде легше. Так пообіцяли в Міністерстві освіти й науки. У початкових класах тепер не перевірятимуть читання на швидкість, на уроках фізкультури не буде нормативів і команд “рівняйсь-струнко” і не доведеться зубрити напам’ять таблиці множення і додавання.

“Ці зміни міститимуть виконання завдань олівцем для молодших класів, учителі не писатимуть червоною ручкою, а система оцінювання молодших учнів враховуватиме вікові особливості дітей”, – повідомляють у міністерстві.нова шкільна реформа
“Для уроків української мови скасували такі складні для учнів теми, як “Умовне позначення слів”, “Спосіб умовного позначення речень”, “Складання речень за поданою графічною схемою”. Акцент буде на розвитку усного мовлення”.-Із уроків фізкультури прибрали “психологічно шкідливі ігри”, скасували муштру “рівняйсь-струнко” і нормативи. На уроках буде більше сучасних активних ігор на співпрацю і взаємодопомогу.

...краса природи...

четвер, 21 липня 2016 р.

...фототерапія..

..історія у фото..

...історична правда..

 Цього дня, тобто 21 липня, народилася українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка ОУН Олена Теліга. Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгеніва) - українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1906p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-«вісниківців», що об'єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Дмитром Донцовим журналу «Вісник». Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого життя, протест проти нудоти «буденного» існування. Провідною для Олени Теліги, як і для інших поетів міжвоєнної доби, залишається ідея державного самоствердження України («Безсмертне», «Племінний день», «Відповідь»). Ліричний герой поетеси - завжди яскрава особистість, сповнена самодисципліни та почуття обов'язку перед нацією («Сучасникам», «Вечірня пісня»). Водночас її лірика сповнена особливого інтимного колориту, пильної уваги до внутрішнього світу людини. Через несприятливі обставини Олена Теліга не встигла видати жодної прижиттєвої збірки. Лише після її трагічної загибелі з'явилися в світ книги її поезії: «Душа на сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «На чужині» (1947). В окупованому фашистами Києві займалася організацією літературних сил, редагувала додаток до газети «Українське слово» - «Літаври». Була розстріляна німецькими фашистами у Бабиному Яру 21 лютого 1942 pоку…

..цікавий світ..

Древний город Пафос на Кипре был столицей острова в течение греко-римского периода (3-й век до н.э — 3-й век н.э.). В те дни у города были самые прекрасные виллы в Восточном Средиземноморье, принадлежащие римским губернаторам и богатым дворянам. Этажи этих вилл были украшены красивыми мозаичными картинами, с сюжетами из древнегреческой мифологии, ликами греческих богов, богинь и героев, а также простых сцен повседневной жизни. Мозаики сделаны из маленьких кубиков мрамора и камня со вставкой цветного стекла. Многие из этих вилл и их мозаичных полов были обнаружены лишь в течение прошлых пятидесяти лет, во время археологических раскопок. Сегодня многие из них всё еще находятся в начальной стадии раскопок.
мозаики пафоса

середу, 6 липня 2016 р.

Народні купальські обряди з вінками та вогнями традиційно проводять з вечора 6 липня і в ніч на 7 липня


Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.
Головна особливість купальської ночі – очищувальне багаття. Навколо нього танцюють, через нього стрибають: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливіший.

четвер, 23 червня 2016 р.

23 ЧЕРВНЯ ВШАНОВУЄМО ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ РОЗСТРІЛІВ В’ЯЗНІВ У ТЮРМАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

75 років тому, з початком наступу нацистів, радянська влада знищила у в’язницях на окупованій у 1939-му році території понад 20 000 людей.З початком радянсько-німецької війни 22 червня 1941 року тюрми, що були переповнені політичними в’язнями, стали гострою проблемою для радянської влади. Особливо – у прифронтовій зоні.

Радянська влада “вирішила” цю проблему у характерний для неї спосіб. Перші розстріли в’язнів почалися у тюрмах Західної України вже 22 червня. Одна із перших найбільш масових екзекуцій відбулася у в’язниці Луцька 23 червня 1941 року. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня у Луцькій в’язниці утримувалося 2 117 ув’язнених: патріотично налаштована молодь, активісти ОУН, священнослужителі, інтелігенція. У доповідних записках начальнику тюремного відділення НКВД зазначається, що 23 червня, у зв’язку з бойовими діями біля Луцька, з-під варти звільнили малолітніх, “указників” і засуджених за незначні, тобто побутові злочини. Всього 84 особи. Решту розстріляли з кулеметів та закидали гранатами. Миколі Куделі пощастило вижити в тому пеклі. Його спогади зафіксовані у матеріалі співробітниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук“Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД”.

Знаково, що в перші години війни радянська влада розстрілювала не тільки тих, щодо кого винесла вирок про вищу міру покарання, а й засуджених до позбавлення волі і навіть тих, щодо кого слідство тільки почалося.
 У в’язницях Львівщини екзекуції розпочалися 22 червня – першими розстріляли вже засуджених до смертної кари. Із проміжного звіту начальника тюремного відділення НКВД у Львівській області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева розстріляли 2 072 особи. 26 червня затвердили нові розстрільні списки – ще 2 068 осіб вбили впродовж 24-28 червня. До останніх належать й ті, кого радянська влада продовжувала арештовувати після початку наступу Вермахту, навіть не відкриваючи належним чином справ.

“Спочатку застосовували звичну для НКВД практику: індивідуально, у спецкамері, постріл у потилицю. Коли наближався фронт, а плани не було виконано – розстрілювали масово: зганяли в'язнів до камер підвалів та через дверцята для передачі їжі стріляли з автоматичної зброї. А в останні дні – кидали до камер гранати”, – пише історик Ігор Дерев’яний у матеріалі “Розстріли в'язнів в червні-липні 1941 р. Як це було”.

Вже 5 липня 1941 року капітан держбезпеки Філіппов направив наркому Сергієнку доповідну «Про евакуацію в’язниць західних областей СРСР», в якій зазначається кількість розстріляних. У містах Самбір і Стрий тоді Дрогобицької області знищили 1 101 в’язня, у в’язницях Станіславської (тепер Івано-Франківської) області – 1 000 в’язнів, у Ковелі – 194, Дубні – 260, Умані – 767, Перемишлі – 267.

Також розстріли мали місце в Володимирі-Волинському, Тернополі, Чорткові, Кременці. За даними радянських офіційних документів під час так званого «розвантаження тюрем» знищили близько 9 000 ув’язнених. Втім, за оцінками сучасних дослідників, йдеться про понад 20 000 жертв.

Згодом, з просуванням лінії фронту на схід, практика масових розстрілів в’язнів замість їхньої евакуації була застосована в Центральній та Східній Україні.

Пам’ять жертв цього злочину вшановується 23 червня на рівні окремих громад. Український інститут національної пам’яті закликає до загальнонаціонального вшанування та висвітлення теми в засобах масової інформації.

Бакота – “неіснуючий” рай.


Бакота – це місце, якого немає на карті, – такий собі неіснуючий рай. Сьогодні так називають території вздовж берегів Дністра поблизу залишків одного із найстаріших монастирів України. Тут над кришталевою водою витає дух вікової історії. Бакота – це колишня столиця сьогочасного Поділля, тепер – частина національного природного парку «Подільські Товтри». Ви точно захопитесь цим місцем, ви полюбите його.
Бакота – це незвично-мальовнича місцевість на Хмельниччині, якої ви не знайдете на сучасній карті України. У народі місцина іменована за назвою однойменного міста (згодом села), якому судилось зникнути.

У давні часи це було місто-столиця тогочасного Пониззя (сьогодні – Поділля) із оборонним замком і скельним монастирем, створеним творцем Києво-Печерської Лаври Антонієм. Хто зна, можливо, монастир став би другою Лаврою, якби не сумна історія?..
У 1255 році, на вершині розквіту, на Бакоту напали монголо-татари, які завдали шкоди її жителям та архітектурі. Зокрема, замок був зруйнований у 1258 році. А вхід до монастиря, разом із його жителями, за легендами, був закиданий величезним камінням. Далі – бунти ХV ст. проти Польщі й Литви. Після цього Бакота перестає бути містом. Згодом – голодомор 30-х років, ІІ Світова війна та голод 47-го. У 1981 році село було затоплено у зв’язку із будівництвом Новодністровської ГЕС, а мешканці переселені в інші міста.
У цій древній місцині можна побачити малі печери, в одній із яких розташована церковця. Тут завжди тихо і не велелюдно. Відкопані залишки монастиря сховані поміж дерев, три джерела із цілющою водицею та окраса «раю» – залив із 120-метровою Білою горою, прозорою водою та квітучою природою. Тут сплелись духовна та природня енергія.
Слово "бакота" означає “бажане місце”. Всі хто там побували стверджують, що в це нескладно повірити, вони назавжди закохались у величність цього місця. Повірте, ви не станете винятком. Місцевість та унікальний ялтинський мікроклімат вабить духовний люд та безнадійних мрійників. А якщо ви не ті й не інші, то у будь-якому випадку відчуєте спокій і приємність.

середу, 22 червня 2016 р.

....історична правда...


Сьогодні віповнюється 75 років з початку німецько-радянської війни.

"До того момента, пока Россия не подверглась нападению Германии, ее правительство, по-видимому, ни о ком не заботилось, кроме как о себе. Впоследствии это настроение, естественно, стало проявляться еще ярче. До сих пор советские руководители с каменным спокойствием наблюдали крушение фронта во Франции в 1940 году и наши безуспешные попытки создать в 1941 году фронт на Балканах. Они оказывали нацистской Германии значительную экономическую, а также и другую, менее существенную помощь. Теперь, когда они были обмануты и застигнуты врасплох, они сами оказались под пламенеющим немецким мечом. Их первым порывом было - затем это стало их постоянной политикой - потребовать всевозможной помощи от Великобритании и ее империи, той самой империи, планы возможного раздела которой между Сталиным и Гитлером в течение последних восьми месяцев отвлекали внимание советских руководителей от сосредоточения немецких сил на Востоке.
Не колеблясь, они стали в настоятельных и резких выражениях требовать от измученной и сражающейся Англии отправки им военных материалов, которых так не хватало ее собственной армии. Они настаивали, чтобы Соединенные Штаты переадресовали им максимальное количество различных материалов, на которые рассчитывали мы, и, более того, уже летом 1941 года они требовали высадки англичан в Европе, любой ценой и невзирая на риск, с целью создания второго фронта."
Вінстон Черчілль (Churchill, Winston. The Second World War // Houghton Miflin Company Boston. Vol. 3 P. II Ch. 1)

середу, 15 червня 2016 р.

Так, це Дніпро!

....Карпати...

..історична правда...

В цей день, 15.06. 1775 р. за наказом Катерини ІІ рос.війська раптово оточили та на наступний день зруйнували Запорізьку Січ
На Запоріжжі тоді перебувало мало вояків. Рада на чолі з отаманом П.Калнишевським вирішила не проливати крові та добровільно склала зброю.
Запорозьке військо було оголошено розпущеним. Землі Запорозької Січі імператорський уряд почав роздавати поміщикам, а козаків покріпачувати.
Все майно, козацькі архіви було вивезено до Петербурга. Старшину та кош.отамана П.Калнишевського звинуватили у зраді та засудили до каторги.