вівторок, 11 липня 2017 р.

10 самых красивых озер Франции


В этой стране множество потрясающих озер – маленькие, или большие, природного происхождения, или созданные человеком – все они прекрасны и полны французского шарма.
Фото: shutterstock
Озеро Гоб
Расположенное во французских Пиренеях озеро Гоб окружено самыми высокими вершинами горной цепи, которые нависают над его ледниковой голубой водой. Большинство людей приезжает сюда ради панорамных видов вершины Виньмаль — самого высокого пика во французских Пиренеях. Требуется приблизительно час для пешего путешествия к этому небольшому альпийскому озеру, но вы можете ускорить экскурсию сев в вагон фуникулера от Испанского Моста.
Озеро Капителло
Озеро Капителло — вклад Корсики в список симпатичных озер Франции. Это небольшое круглое альпийское озеро окружено скалистыми горами в Долине Рестоника. Это также самое глубокое озеро Корсики и хорошее место для наслаждения живописной природой и кристально чистой голубой водой. Посещение Капителло обычно объединяют с экскурсией к озеру Мело. От него ведет часовая пешеходная экскурсия с более сложным маршрутом для физически подготовленных туристов. За летний сезон озеро посещают всего около 1,200 человек, потому с большой вероятностью вы окажетесь у его берегов в полном уединении.
Фото: shutterstock
Озеро Мон-Сени
Мон-Сени — альпийское озеро у подножия одноименно горы близ границы с Италией. Оно находится на ключевом средневековом маршруте между Западной Европой и Италией. Мон-Сени с его лазурными водами было создано искусственно в ходе строительства гидроэлектрической плотины и является одним из самых больших водохранилищ во Франции. Окрестности озера известны своей растительностью, включающей эндемичные растения. В окрестностях расположено несколько выдающихся замков Франции, которые также стоит увидеть.
Озеро Эгбелет
Озеро Эгбелет называют «изумрудной жемчужиной». Но спокойствие зелено-голубой воды Эгбелет может быть обманчивым. Здесь проводятся соревнования по гребле и прочим водным видам спорта. Одно из самых больших естественных озер Франции имеет два острова и несколько горячих источников. Как и множество других озер, Эглебет имеет свою легенду. Однажды Иисус Христос переоделся в нищего и обратился к жителям близлежащей деревни за помощью. Но никто не помог ему, кроме одной женщины. На следующий день Иисус затопил деревню водами озера, оставив невредимыми только дом этой женщины и ее дочери.
Озеро Лак-дю-Бурже
Лак-дю-Бурже — удлиненное озеро, которое считают самым глубоким во Франции. Сформированное ледниковым воздействием 19 тыс. лет назад озеро окружено горами Савойе в регионе Мон-Блан с одной стороны и городами с другой. Хорошее место для наблюдения за дю-Бурже — смотровая площадка Ден-дю-Кат, откуда начинается большинство пешеходных экскурсий. Наиболее популярны экскурсии на велосипедах и путешествие пешком вокруг озера. Вдоль восточного побережья можно покататься на роликах, или позагорать на комфортном пляже с видом на Альпы.
Фото: shutterstock
Озеро Сент-Круа
Третье по величине озеро Франции было сформировано недавно. Оно возникло в 1973 году, когда плотина на реке Вердон была построена плотина Сент-Круа. При этом, вы не заметите в озере практически ничего искусственного. Оно настолько же симпатично, как природные водоемы. Сент-Круа окружено холмами и лесами, здесь есть песчаные пляжи с зоной для плавания, где постоянно дежурят спасатели. Озеро является популярным местом для сплавов на каяке, купания и занятий виндсерфингом.
Фото: shutterstock
Озеро Женева
Красивейшее Озеро Женева разделяет Францию и Швейцарию, а его глубокие воды чаще всего гладкие, как стекло. Самое большое озеро на реке Рон окружено Альпами и является одним из самых больших в Западной Европе. Женева популярна у любителей яхтинга и гребцов. Во время путешествия вдоль его берегов вы сможете увидеть средневековый замок Шато де Шальон, очаровательные деревни Франции, виноградники и французские виллы. У многих знаменитостей здесь есть собственные особняки.
Фото: shutterstock
Озеро Серр-Понсон
Во время поездки к озеру Серр-Понсон в юго-восточной Франции вы увидите, как скалистые горы погружаются прямо в его воды. В других местах это искусственное озеро окружено пологими холмами и лугами. Одно из самых больших искусственных озер Европы, Лак де Серр-Понсон было создано в 1960-х, как часть проекта по борьбе с наводнениями. Увы, некоторые деревни были затоплены, чтобы освободить дорогу для озера. Помимо кемпинга вдоль берегов, это место популярно у пловцов, виндсерферов и любителей плавания.
Озеро Анси
Озеро Анси в регионе Савойя буквально создано для отдыхающих. Вы можете прогуляться пешком, или проехать на велосипеде по комфортным маршрутам вдоль берегов, наслаждаться едой в кафе, или отправиться в заплыв на арендованной лодке. В озере можно купаться без страха перед загрязненной водой. Благодаря строгим экологическим инструкциям живописное Озеро Анси известно, как самое чистое в Европе. Это одно из самых больших озер во Франции, окруженное горами и деревнями. Наиболее популярен среди них красивый поселок Анси, также известный как «Венеция Альп».
Фото: shutterstock
Озеро Салагу
Озеро Салагу в Лангедокском регионе южной Франции было создано практически без участия матери-природы. Это рукотворное водохранилище было появилось после строительства плотины на реке Салагу в 1960-х. Озеро знаменито своими пейзажами, где голубая вода приятно контрастирует с окружающей ее красновато-апельсиновой почвой. Чтобы насладиться его корасотой, лучше всего проехать вокруг озера на велосипеде.

четвер, 6 липня 2017 р.

7-го липня, православні та греко-католики відзначатимуть одне великих церковних свят – Різдво Іоанна Хрестителя.

 Це релігійне свято збігається з язичницьким днем Івана Купали, яке в різних місцевостях називають просто Купала, або в гуцулів – Іванделем.
В язичницьких віруваннях це одне з 4-х основних свят сонячного календаря. Напевно, саме в Іванів день відбувається найбільше переплітання давніх вірувань та обрядів і релігійних традицій.
Предки відзначали Купала в ніч на 7 липня масовими іграми, забавами та ритуалами, які традиційно відбувалися на природі поблизу водойм і мали важливе обрядове значення. Зокрема робили опудала Марени – зимового божества та Купала – божества літнього сонцевороту і в розпалі святкувань ритуально спалювали, або топили. У дореволюційні часи цей день відзначали по всій Україні, після приходу до влади комуністичної партії всі традиції пов'язані з днем Івана Купала повсюдно викорінювалися.
1. Купальські купання. Оскільки Купала нерозривно пов'язували з двома стихіями вогню і води, то вірили, що в цей день обов'язково треба омитися, тобто скупатися у річці чи ставку, аби позбутися всіх недугів та бути здоровим цілий наступний рік. Хоча в деяких місцях навпаки вірили, що купатися з Мареною не слід, бо як тільки Марена пірне у воду, то налітає сильний вихор: це нечиста сила з'являється за Мареною, бо ж Марена – це старша русалка.

2. Ворожіння на вінках. Давня традиція притаманна багатьом регіонам України – це плетіння дівчатами вінків із польових квітів та спускання їх на воду. Ось як цей звичай записав дослідник Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу": "Як були ми ще дівчатами, то пускали на воду вінки. Це робилося вночі на Купала. Запалюємо свічки й пускаємо, щоб вінки пливли за водою. То є така ворожба: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівка заміж піде, а якщо вінок крутиться на місці – ще дівуватиме. Якщо відпливе вінок далеко й пристане до якогось берега, то в нас казали, що туди й дівка заміж піде". Зазвичай, хлопці не втручалися в цей процес. Однак, подекуди вінок своєї дівчини намагався виловити з води хлопець, який мав намір з нею побратися, або якраз зустрічався.
3. Стрибання через вогонь. В ніч на Купала на розкладали велике багаття, й побравшись за руки, дівчата й хлопці стрибали парами через вогонь. Якщо при стрибанні пара не розійдеться, то це знак, що вона одружиться. Через вогонь перестрибують, звичайно, парами: хлопець із дівчиною. Подекуди перед тим, як стрибати через вогонь, парубок здіймав з голови дівчини вінок і клав собі на голову, а на дівчину одягав свою шапку. Отак обмінявшись, беруться за руки й стрибають. Прийшовши додому з іванівського вогнища, дівчата здіймають з голови свої вінки й одні кидають їх через голову на дах хати, а інші зберігають на горищі, вірячи, що зілля, з якого сплетений вінок, має цілющу силу. Загалом перестрибування через купальський вогонь – це своєрідний ритуал очищення вогнем.

4. Збирання лікарських рослин. За народнім віруванням, лікарські трави тільки тоді й виявляють справжню поміч, коли будуть зібрані в ніч під Івана Купала, або рано вранці з "іванівською" росою. Зібране зілля в цей час називається "Святоянським зіллям", колись селяни таке зілля святили в церкві й зберігали його на покутті, під образами, а на випадок недуги людей, чи худоби, вживали те зілля як ліки.
За народними казками та оповіданням, цілющі трави сіють русалки, мавки та інші "лісові планети", вони ж і доглядають за тими травами і знають, як і коли їх треба вживати. Одне з таких оповідань Олекса Воропай записав на Гуцульщині: "Поміж горами Туркала і Чорногорою є таке озеро, що "коли б кинув до води камінь, то за дві-три години знявся б вихор, буря, ви не втекли б. Там є шпиця, туди канатом спускаються, а як там сі добрати, то є грядочки, там на свято Івана, до схід сонця двох-трьох чесних богомільних людей може взяти всяких трав на лікування. Ви якби побачили, то подумали б, що там добрий городник, – то все ті лісні обробляють. Як прийдете, подивитесь з гори в долину: красний город!.. а вас страх забере і ви не доступите до нього, якщо ви лихий чоловік". 

5. Пошуки папороті в ніч на Купала. Існувало вірування, що в ніч напередодні Івана Купала дерева переходять із місця на місце й шумом гілля розмовляють між собою. Хто має цвіт папороті, той може бачити, як розходяться дуби й чути, як ведуть вони свою тиху розмову; може зрозуміти мову всякого створіння; може бачити, де заховані в землі скарби і здобувати їх. Також вірили, що здобувши цвіт папороті людина стає всезнаючою і всебачачою. Папороть цвіте дуже короткий час, тільки одну мить уніч під Івана Купала, а тому й здобути цю квітку дуже тяжко; тим більше, що той цвіт бережеться від людей самою нечистою силою. Отже, хто хоче здобути цвіт папороті, той мусить перемогти самого чорта.
Помітивши заздалегідь кущ папороті, звичайно, десь у лісі, відважний чоловік, як розповідає переказ, ввечері напередодні дня Івана Купала повинен піти до того куща, розістлати скатерку, на якій святили паски на Великдень, свяченим ножем накреслити коло, окропити кущ свяченою водою і починати молитву. Як уже стемніє, то чорт пробує різні засоби, щоб налякати чоловіка: стріляє, кидає каміння, шпурляє паліччям... Радять не боятися чорта, бо ж він має силу тільки до кола, що окреслене свяченим ножем, а в колі – ні, і чоловік там може сидіти безпечно. О 12-тій годині вночі папороть ніби розцвітає і блискуча квітка, як жарина

цей день в історії...

1918 - на засіданні Всеукраїнського православного церковного собору в Києві виступив гетьман Павло Скоропадський. Він рішуче висловився за самостійну автокефальну українську церкву, підкресливши, що "державні справи вимагають, аби всі церковні справи вирішувалися тут, на Україні"

Вітання з всесвітнім Днем поцілунків!!

Пов’язане зображення