вівторок, 28 квітня 2020 р.

У жовтні 1938 року прем’єр-міністром Карпатської України (на той час автономної Підкарпатської Русі) став отець Августин Волошин. Саме йому судилося очолити й привести національно-визвольний рух на Закарпатті до повної державності у березні 1939 року.

Карпатська Україна була повноцінним державним утворенням

Уряд А.Волошина був дієздатним, продуктивним і по-справжньому українським. Він дуже реалістично оцінював ситуацію та діяв відповідно для здобуття повної незалежності та збереження української держави на Закарпатті.Презентация на тему: "КАРПАТСЬКА УКРАЇНА вересня 1938 року ...
Незважаючи на складну міжнародну ситуацію, відхід до Угорщини частини Закарпаття, вимушене перенесення столиці з Ужгорода до Хуста, уряду вдалося за короткий час досягти значних результатів.
Так, було сформовано дієвий Кабінет міністрів, який складався з чотирьох міністерств: внутрішніх справ, шкільництва і народної освіти, юстиції та комунікацій. Було сформовано Службу безпеки, Управління поліції в Хусті, відділ преси та пропаганди.
Уряд А. Волошина швидко переконав населення у необхідності всенародного захисту кордонів краю. На початку листопада 1938 року була утворена організація народної оборони «Карпатська Січ». Загальна кількість вишколених січовиків невдовзі становила кілька тисяч.
Було видано розпорядження про запровадження на території автономії
державної української мови та введено в обіг назву «Карпатська Україна» замість «Підкарпатська Русь».
У центрі уваги Уряду була адміністративна реформа. Зокрема, було видано розпорядження про передачу всієї влади Кабінету міністрів Карпатської України та обрання Сойму (парламенту), про створення Вищого суду і Вищої державної прокуратури. За короткий час було запроваджено жорстку вертикаль влади, завдяки чому вдалося стабілізувати соціально-економічну ситуацію, придушити саботажні акції, вирішити проблему безробіття. Планувалися серйозні
заходи з розвитку соціально-економічної сфери краю.
Тріумфом української державності стали вибори до Сойму у лютому 1939 року. Із 92,5% населення, що взяли участь у виборах, 92,4% проголосували за список проурядової партії «Українське Національне Об’єднання», до якого увійшли українці та представники нацменшин. Вибори були легітимними і, як засвідчують очевидці, відбувались на демократичних засадах.

12 березня 1921 р. Головний Отаман військ УНР і начальник штабу Юрко Тютюнник видали наказ №1 "По Повстанським військам Української Народної Республіки", в якому закликали український народ "до останнього рішучого бою".


 В наказі стверджувалося, що коли підготовча праця закінчиться, "виданий буде наказ про повстання, де буде сказано, що й кому треба робить, а поки треба готуватися до бою і не робити "ні одного неорганізованого вибуху"
Спочатку планувалося розпочати повстання 1 травня, використавши для цього першотравневі демонстрації, які мали очолити організовані українські підпільники, потім час виступу був перенесений на 1 червня, потім - на жнива 1921 року. Юрко Тютюнник
Книга «Генерал Юрко Тютюнник» Олег Шатайло купить на YAKABOO.ua ...намагався пришвидшити час всенародного виступу, але Петлюра - під тиском Польського генерального штабу, який вів подвійну гру, - відтягував прийняття рішення. Жнива, коли окупант брутально забирав у селянина набуток його річної праці, були чудовим часом для повстання. Обідраного до нитки селянина на повстання підняти було надзвичайно легко. Та Петлюра, залежний від волі своїх польських союзників, знову відклав дату початку повстання.

вівторок, 7 квітня 2020 р.

ЖРЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ

1. Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає.
2. Нація, яка хоче панувати, повинна мати і панську психіку народу-володаря.
3. «Фанатизм» і «примус», а не ніжність, сповняють основну функцію в суспільнім житті і їх місце не може лишитися незайнятим.
4. Українство, коли хоче перемогти, мусить усвідомити собі, що його ідея повинна бути яскравою, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої.
5. Кожна нація має свій власний закон, свою власну правду і повинна лише їм коритися
6. Націоналізм  це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. 
7. Ідеалом нації є – експансія, організованість, власновладство.
8. В стремлінні нації до розросту грає роль не її чисельна сила в цей момент, ні географічне положення, лиш той суб’єктивний момент, зо зветься волею до розросту.
9. Українська нація занадто зрослася із західноєвропейською культурою, щоби з легким серцем кинутися в обійми напівазійської деспотії.
10. Мусимо нести відважно свою віру, не схиляючи чола ні перед чужим, ні перед власними «маловірами».
Радіо Свобода على تويتر: "#незалежність25 #цитати #державотворці ...
Дмитро Донцов (1883 — 1973) — одна з найбільш харизматичних і водночас найбільш одіозних постатей української інтелектуальної історії ХХ століття.
Користуючись його власним визначенням (зі статті про Мазепу, вміщеній у цьому виданні), Донцов належав до того типу великих людей, «яким і по смерті не дають спокою. Їхнє ім’я ще довго є червоним прапором для одних, для инших тим, чим є червона хустка для бика».

Ім’я самого Донцова і справді стало прапором покоління (навіть не одного, а одразу кількох поколінь борців за самостійну Українську Державу 1920 — 1950-х років, як перед тим ім’я Франка — для генерації «Молодої України»), та водночас і досі не припиняє дратувати тих, у кого саме лише слово «націоналізм» викликає конвульсивні напади неконтрольованої люті.
Що ж до автора «Підстав нашої політики» (1921 р.), «Націоналізму» (1926 р.) та «Духу нашої давнини» (1944 р.) (і ще десятків капітальних книжок та сотень резонансних публікацій у пресі) і справді не можна залишатися байдужим; його непересічну, яскраво неповторну особистість люблять або ненавидять, його глибокі, не раз революційні, ідеї беззастережно поділяють або рішуче відкидають. Ревний прихильник радикальної дихотомічної логіки «або — або», він став авторитетним Учителем нації — володарем дум кількох генерацій — та ненастанним провокатором-збурювачем суспільного спокою, суб’єктом національної самокритики та водночас об’єктом нещадної (і не завжди справедливої) критики. Діапазон оцінок його неординарної постаті й багатогранної спадщини охоплює діаметрально протилежні крайнощі: від «апостол національної ідеї» до «український фашист», від «духовний спадкоємець Шевченка» до «необільшовик», від «провісник нової України» — до «релікт тоталітарного мислення»...

пʼятниця, 3 квітня 2020 р.

Максим Березовський: трагедія та таємниця «українського Моцарта»


Далеко не кожному діячу культури судилося стати виразником настроїв свого часу, його «візитною карткою». Поряд із Дмитром Бортнянським і Артемієм Веделем, Максим Созонтович Березовський (1745—1777) увійшов в історію української музики як яскравий представник бурхливої, переломної для всієї світової культури епохи, що знаменувала собою перехід від бароко до класицизму. 
У масштабах української культури фігура Березовського цілком співставна із феноменом Моцарта у західноєвропейському мистецтві. Біографія Максима Березовського, якщо порівнювати її з життєписами інших українських композиторів ХVIII століття, містить чи не найбільшу кількість неясних та заплутаних відомостей. Створенню покритого флером романтики образу композитора багато в чому сприяла повість відомого російського письменника ХIХ століття Нестора Кукольника «Максим Созонтович Березовський». Багато пізніших біографів композитора у своїх роботах спиралися саме на це наполовину белетристичне джерело, що розповідає про національну та соціальну трагедію не визнаного на батьківщині геніального самородка. Стосовно Березовського навіть звичні біографічні відомості потребують пояснень, обмовок, уточнень.

середа, 1 квітня 2020 р.

Історична постать

Народився, 26 листопада 1873 року в родині сільського священика і палкого українського патріота. Закінчив Прилуцьку гімназію (1890 р.) і юридичний факультет Київського університету (1898 р.). В студентські роки став співзасновником, провідником та ідеологом «Братства Тарасівців» (1891 р.). Після розгрому організації (1893 р.) продовжив політичну діяльність в товаристві «Молода Україна». Працюючи в одній з адвокатських контор Києва, закохавшись в дружину свого начальника, утік з нею до Харкова і хотів одружитися. Але батько рішуче виступив проти шлюбу, що порушував церковні канони, і нареченої — неукраїнки. М. Міхновський, який так і не створив сім'ї, після цього ще з більшим завзяттям виступав проти «чужинців» і змішаних шлюбів.Микола Міхновський – політичний і громадський діяч, правник, журналіст.
Його погляди поділяло лише невелике коло однодумців, для інших він був зарозумілим демагогом, шовіністом і авантюристом. По трагічній кончині його ім'я надовго втаємничили від поколінь українців, яким він присвятив усе життя.
Лист МОН від 31 березня 2020 р. №1/9-182 “Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року та зарахування до закладів загальної середньої освіти”
Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних,
Київської міської державних адміністрацій
Керівникам закладів загальної середньої освіти
Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року
та зарахування до закладів загальної середньої освіти
Шановні колеги!
У зв’язку з численними зверненнями педагогічних працівників, батьків учнів щодо організації завершення 2019/2020 навчального року та зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти у 2020 році інформуємо.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що закінчується не пізніше 1 липня, при цьому структура та тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.
У межах академічної автономії питання організації виконання освітньої програми, навчального плану та освітнього процесу є внутрішнім питанням кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.
В умовах карантину та після його завершення заклади загальної середньої освіти, їх педагогічні працівник мають вжити заходів щодо додержання вимог державних стандартів загальної середньої освіти та засвоєння учнями змісту кожного навчального предмета (інтегрованого курсу). Навчальний матеріал може бути освоєний з використанням технологій дистанційного навчання під час карантину, а також за рахунок ущільнення вивчення відповідного матеріалу після завершення карантину з організацією повторення окремих тем на початку наступного навчального року.
У теперішніх складних умовах важливо забезпечити права учнів на продовження здобуття освіти, зокрема в установленому порядку перевести їх до наступного класу, видати свідоцтва досягнень (табелі) та документи про освіту випускникам тощо.
Іншим, не менш важливим завданням є організація зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти у 2020 році.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти забезпечується, зокрема, шляхом визначення правил зарахування до закладів освіти, при цьому зарахування до початкової школи та гімназії здійснюється без проведення конкурсу, крім випадків, визначених законодавством. Відповідні правила зарахування та випадки проведення конкурсів визначено Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016 (далі – Порядок зарахування).
Наголошуємо, що під час зарахування дітей для здобуття початкової освіти до закладу освіти забороняється проведення конкурсів (будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини), крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти.
Згідно з Порядком зарахування дату початку прийому документів для зарахування визначають органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, але строк прийому заяв не може бути меншим одного місяця. Фактично мінімально можливий термін подання необхідних документів має бути встановлено з 30 квітня по 31 травня, крім випадків зарахування до 10 – 11 класів, до яких мінімально можливий термін подання необхідних документів має бути встановлено з 15 травня по 15 червня. Водночас у зв’язку з можливим подовженням тривалості освітнього процесу зазначені вище терміни може бути змінено.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОУП)-19)» (далі – Закон) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг. Тому у разі продовження режиму надзвичайної ситуації, перебіг місячного строку для прийому заяв та інші відповідні строки, зокрема строки оголошення конкурсного відбору, видачі  наказу про зарахування тощо, визначені Порядком, будуть подовжені з урахуванням часу, що минув до завершення карантину.
З метою дотримання протиепідеміологічних вимог рекомендуємо засновникам та керівникам закладів загальної середньої освіти організувати прийом документів, необхідних для зарахування, після припинення карантину.
Додатково інформуємо, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону на період встановлення карантину власником установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Таким чином, засновники закладів загальної середньої освіти у період карантину можуть гнучко організовувати режим прийому документів та їх копій, зокрема дозволити їх подавати електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису. Інформація про такі зміни має бути доведена до відома населення з використанням вебсайтів та інших комунікаційних засобів.
Звертаємо увагу на те, що згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 676, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1028/32480, вхідні документи, надіслані у такий спосіб, реєструються окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.
Інформацію про прийняті рішення щодо строків прийому документів та способів їх подання необхідно оприлюднювати впродовж двох робочих днів з дня їх прийняття на вебсайтах закладів загальної середньої освіти та/або їхніх засновників.
З повагою Т. в. о. Міністра  Любомира МАНДЗІЙ
Завантажити: Лист МОН від 31 березня 2020 р. №1/9-182 "Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року та зарахування до закладів загальної середньої освіти" (Розмір: 1.8 MB, Завантажень: 1183)