середа, 28 серпня 2019 р.

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ
Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:
I. Відомих подій в Україні:
1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);
875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія - однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);
575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);
550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469);
450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);
400 років з часу виходу "Граматики" Мелетія Смотрицького - першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619);
400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);
400 років з дня постановки драми Якуба Гаватовича "Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя", що фактично є датою започаткування українського театру (08.09.1619);
360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07-09.07.1659);
350 років з дня започаткування гетьманської резиденції у місті Батурині (16.03.1669);
200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" на сцені полтавського театру (1819);
185 років з дня заснування Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (04.12.1834);
175 років з часу заснування "Інституту музики" Галицького музичного товариства (нині - Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1844);
100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);
100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);
100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України "Думка" (1919);
100 років з часу заснування Подільського державного аграрно-технічного університету (1919);
100 років з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині - державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова") (січень 1919);
100 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1919);
100 років з дня затвердження Директорією Української Народної Республіки закону про утворення керівництва Української автокефальної православної церкви (01.01.1919);
100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);
100 років з дня ухвалення Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);
100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);
100 років з часу утворення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919);
100 років з часу утворення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);
100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії ("Чортківської офензиви") (07-28.06.1919);
100 років від початку походу об’єднаних армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Київ та Одесу (11.08.1919);
100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);
100 років з часу складення "Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці" (14.10.1919);
100 років від початку Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (06.12.1919);
90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (28.01-03.02.1929);
90 років з дня утворення Науково-дослідного інституту сільськогосподарських меліорацій (нині - Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України) (23.12.1929);
80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);
75 років з часу бою Української повстанської армії під Гурбами (21-25.04.1944);
75 років з часу утворення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);
75 років з дня заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);
50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);
30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви (1989);
30 років з часу утворення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині - Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка) (11-12.02.1989);
30 років з дня утворення Українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства "Меморіал" імені Василя Стуса (нині - громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса") (04.03.1989);
30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому створено громадсько-політичну організацію "Народний Рух України за перебудову" (08-10.09.1989);
30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" (17-24.09.1989);
25 років з часу утворення Національного університету "Острозька академія" (1994);
25 років з дня створення Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);
5 років з часу звільнення міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).29 серпня - 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869-1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;
1 вересня - 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889-1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;
9 вересня - 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769-1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
10 вересня - 125 років з дня народження Олександра Довженка (1894-1956), письменника, кінорежисера, художника;
18 вересня - 90 років з дня народження Алли Горської (1929-1970), художниці, учасниці правозахисного руху;
20 вересня - 90 років з дня народження Івана Світличного (1929-1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського режиму;
5 жовтня - 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), поета, прозаїка, перекладача;
10 жовтня - 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889-1939), поета, літературознавця, репресованого;
19 жовтня - 140 років з дня народження Миколи Порша (1879-1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;
26 жовтня - 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819-1903), громадського діяча, підприємця, мецената;
27 жовтня - 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста;
29 жовтня - 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім - Легенда) (1909-1942), політичного діяча, члена ОУН;
10 листопада - 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879-1958), винахідника, конструктора;
11 листопада - 100 років з дня народження Ольги Кусенко (1919-1997), актриси театру та кіно, педагога, громадської діячки;
12 листопада - 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929-1991), поета, політв’язня радянського режиму;
13 листопада - 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище - Павло Губенко) (1889-1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;
14 листопада - 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859-1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;
17 листопада - 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869-1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;
18 листопада - 160 років з дня народження Костя Левицького (1859-1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;
23 листопада - 120 років з дня народження Григорія Костюка (1899-1982), психолога, педагога;
27 листопада - 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879-1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;
29 листопада - 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище - Григорій Стрілець) (1899-1934), письменника, перекладача;
2 грудня - 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869-1936), вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена Академії наук УРСР;
6 грудня - 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;
19 грудня - 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919-1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;
21 грудня - 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889-1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;
23 грудня - 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929-1987), режисера-документаліста, кінооператора;
29 грудня - 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889-1938), авіаконструктора.
III. Днів пам’яті:
80-ті роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);
75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);
75-ті роковини початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках (вересень 1944, день пам’яті - 08.09.2019).
IV. Відомих подій світової історії:
30 років з часу виведення радянських військ з Афганістану, вшанування загиблих в Афганістані українців (15.02.1989);
30 років з часу початку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).

Що таке Веб-квест

Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).

четвер, 22 серпня 2019 р.

Рекомендації щодо використання технології веб-квест на уроках історії


Професійна компетентність педагога є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх репродукувати у певному обсязі, а є також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість різнобічного розвитку учня пропонують саме сучасні методики навчання й новітні технічні засоби. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик у навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і вчителів. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати та вирішувати поставлені задачі є методика web-квестів.

Пам’ятка учаснику веб-квесту

1.     Ознайомтеся з темою та проблемою квесту.
2.     Оберіть одну із запропонованих ролей.
3.     Ознайомтеся з завданням своєї ролі.
4.     Вивчить список ресурсів.
5.     Складіть план пошуку інформації відповідно до своєї ролі.
6.     Дослідіть інформаційні ресурси відповідно до своєї ролі.
7.     Оформіть звіт у  вигляді мультимедійної презентації, веб-сторінки,                веб-сайту, буклету тощо.
8.     Розробіть критерії оцінювання.
9.     Обговоріть результати роботи у мікрогрупі.
10.            Підготовтеся до захисту веб-квесту.









Тема: Порушення територіальної цілісності Української держави – Гетьманщини.

Мета: з’ясувати: причини громадянської війни ХVII століття в Україні,; дати характеристику історичних постатей гетьманів України – Ю. Хмельницького, П. Тетері, І Брюховецького визначити їх місце в історії козацької держави, дати оцінку Андрусівському перемир’ю.
Формувати: вміння знаходити, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси, виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської свідомості, виробляти в учнів інтерес до вивчення історії.
Обладнання: підручник О.К.Струкевич «Історія України», історичні документи, портрети гетьманів, відеофільм «Чорна рада», карта, комп’ютер, планшет, мультимедійний пристрій. Web-квест «Руїна» glogster
Тип уроку: засвоєння нових знань
Основні поняття: Громадянська війна, Руїна, Правобережна Гетьманщина, Лівобережна Гетьманщина, Андрусівське перемир’я, Чорна рада, Переяславські статті, Московські статті, Слободищенский трактат

Проект «Виковистання web-квестів на уроках історії як засіб стимулювання навчальної діяльності учнів» створений з метою створення атмосфери творчого пошуку, що допомагає школяреві якомога більш повно розкрити свої здібності, використовуючи інформаційні ресурси Інтернету.

Тенденції розвитку сучасного суспільства впливають на зміни, що відбуваються в системі освіти. В даний час проблема становлення інтересу до історії стала актуальною, у зв'язку з тим, що відбулися значні зміни в суспільстві та освіті, які багато в чому визначаються особливостями переходу до інформаційного суспільства. Стрімко наростаючі обсяги навчальної інформації увійшли в протиріччя з самими можливостями її засвоєння. Для формування і розвитку в учнів ключових компетенцій необхідно створювати педагогічні умови, що сприяють розвитку особистості дитини, в тому числі і сприяють підвищенню рівня її творчої активності та пізнавального інтересу, яку потрібно розглядати як один з показників особистісного зростання учнів, що забезпечує підвищення якості освіти.