Піщані бурі..

...живі фотографії...

...народ говорить...

Назва СІЧЕНЬ походить від слова “січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви:студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця:крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: крапельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май — від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха — кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ — дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ — від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес — цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називалигрязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник — від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ — від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко — заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

Лютневий сніг весною пахне...

Почався відлік останнього місяця зими, про який у народному прислів’ї мудро підмітили: «Лютневий сніг весною пахне!» До прийняття християнства останній місяць зими завершував у нас річний цикл. Адже новий рік наші предки відзначали у перші дні весни. Це ж стосувалося і давніх римлян, тому у них назва третього місяця зими у перекладі означала «очищення» (фебруаріс).

В Україні ж офіційно закріпилася за цим місяцем назва «лютий». Адже це – пора вітрів, морозів, снігів та відлиг.

1 лютого відзначається день пам’яті преподобного Макарія Великого. Якщо на Макарія була ясна погода чи капало зі стріхи, то очікували ранню весну: «Якщо крапель — то у весну ранню вір». А ось якщо вечором на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматись. Якщо на Макарія кружляла заметіль, то вірили, що ще довго буде така погода.

Цей день називали ще Громовицею, оскільки це єдиний день зими, коли може статись гроза.

Присягу двічі не дають !!!!

I
Я б хотів обійняти гітару Am
Та зіграти по струнах душі.Em
Шкода ще не загоїлись рани Dm
Думка тішить, що ми не чужі.F G
Не чужі ми своїй Україні Am
Ми за волю її до кінця. Em
Хай там що, та душею ми сильні.Dm
Бо любов зігріває серця.F G
 Приспів:

Щоранку будять солов`ї,   F
Солдати  з честю в бій ідуть. C
Бо вірні ми своїй землі Dm
Присягу двічі не дають F E
Ми попри біль йдемо у бій F
І нас не вабить чужина C
Бо вірні ми землі своїй,Dm
Бо Україна в нас одна F E F G
2.
Я б хотів обійняти матусю. Am
Розказати про все як колись. Em
А тепер я кажу-"повернуся" Dm
ти лиш Богу за мене молись. F G
Я б хотів обійняти кохану   Am
Пригорнути до серця дітей Em
Вірять люди в нас-це гоїть рани Dm
А ми віримо в наших людей. F G
Приспів.
 

Польський "Еней"- про героїчну Україну !

Тихо надворі і тільки чути як,
Як матері слова летіли,
Летіли в ніч до козака.
Бачиш, сину мій, свічка не згаса,
До віку буде вже горіти,
Горітиме вона.
Молодий юнак, молодий козак…

Приспів:
Там біля тополі калина росте,
Мамині очі чекають тебе,
Сива у розпачі плаче,
Сина все чекає – та в Бога вже його душа.
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,
За правду і долю нових поколінь,
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі.

Рік вже проминув, прийшла нова весна,
А спокою в душі не було, не було та й ще нема.
Там батько змучений, сам торує шлях,
По ньому мав іти син його, а його вже нема.
Молодий юнак, молодий козак…

Миссия невыполнима !!!

Президенту однажды показалось, что Всевышний поручил ему великую миссию спасти Россию от «тлетворного Запада» и возродить «Русский мир». Ради этого можно объявить священную войну иноверцам, нарушать международные договоры, аннексировать территории соседних стран, сбивать пассажирские самолеты, стрелять по автобусам с мирными жителями и всячески поддерживать сепаратистов. Мандат на такую миссию, однако, оказался фальшивым, и выдал его не представитель добра и света, а слуга дьявола, облачившийся в ангельские одежды. Мы вряд ли узнаем – когда это произошло, это тайна Преисподней.