...божевільний карабас...

В РФ запретили мат – это самый верный способ заткнуть рот российскому народу...

Знаки судьбы: в Москве сгорела коллекция мемуаров Екатерины Великой с рассуждениями о Новороссии.

После того как Россию лишили голоса в ПАСЕ она решила выйти из этой организации и сейчас ломает голову, какой должна быть ее выходка.

...молодий козак...

Міцні, засмальцьовані руки,
А м'язи тверді, наче дуб.
На білій, як день вишиванці
Блищить український тризуб

Ви навіть його не турбуйте,
Бо раптом піде щось не так,
Не заздрю тому хто скуштує
Завзятий козацький гопак!

...сьогоднішній книжковий вечір...

Розгорнута книга нагадує птаха в польоті, є в цьому щось хвилююче і значуще. Розгорнута книга - як розпростерті крила. Я заглиблююсь в неї і відчуваю, що крилатію сам. Крила книги - мої крила. (Базилевський В.)

ДУБАЙ В ТУМАНІ (79 этаж Башни «Индекс» (328 метров в высоту) )

...мирне життя...

...читаю книгу...асоціація...

...стиль “бринковяну”...

Чернівці – одне із найкрасивіших міст Європи – місто контрастів. Споконвіків на цих землях уживалися різні народи і національності. Українці, румуни, євреї, молдавани, навіть німці. Тому тут така різнобарвні культура, мова, архітектура.
Місто буквально переповнене унікальними архітектурними пам’ятками. Багате на різноманітні храми: католицькі костели, залишки лютеранської кірхи та великої синагоги – Тампля, і вірменський собор, і багато-багато церков – дерев’яних, барочних, сучасних. Та з-поміж усіх своєю неординарністю вирізняється Миколаївський кафедральний собор.

«Кручені» куполи Миколаївської церкви створюють враження, ніби будівля гойдається і от-от упаде, або стоїть на нерівному місці. Насправді це не жарт і не помилка. Це спеціальний архітектурний прийом, майстерно виконаний будівельниками, попередньо закладений у проекті Владимира Залозецького. Церква ніби справді «живе» і «дихає». Цікаво, що будучи спорудженою ще у 1821 церква була виконана у стилі ампір. 

Звідки ж взялась ця чудернацька закрученість? Румунська легенда розповідає про чорного князя Негру Воде, за наказом якого мали збудувати найкрасивіший у світі монастир. Майстри старалися, працюючи під страхом бути замурованими живцем, якщо не догодять замовнику. Та що б не збудували чоловіки, все було не те і підлягало руйнуванню. Найбільше журився через це головний майстер – Маноле. Якось увісні небесний голос сказав йому, що аби створити шедевр на догоду Чорному князю, потрібно замурувати у стінах жінку, яка першою прийде сюди вранці.

Прокинувшись, Маноле побачив свою дружину, яка принесла їжу для будівельників. З важким серцем приступив він до роботи. Немов жартома майстри почали класти перед Анною кладку. В результаті рідну дружину Маноле повністю замурували у стіні. Ще досі дочувається там жіночий плач і звук стін, що чим раз дужче зтискають невинне тіло. Негру Воде залишився задоволеним, та не повністю. Чи зможете ви збудувати храм, красивіший за мій? – Запитав він чоловіків, які сиділи на риштуванні на даху монастиря. – Зможемо! – Гукнули ті. Одним рухом зруйнував він риштування і майстри попадали вниз. Біль і страждання усіх загиблих людей навіки відбились в архітектурі румунського храму.