Пам'ятаємо...

Небесна сотня вже несе на небі варту…

Простіть мене, хлоп’яточка, простіть!

Я не змогла вас рідні захистити,

І тілом, кулі, що летіли в вас, спинить…

Душа ридає, очі гірко плачуть,

І серце рветься навпіл від думок…

Я не змогла вас, рідні, захистити

А вас на небі, певно, вже прийняв Пророк…

Тарасе, батьку, захисти їх прошу!

У рай всю сотню пишно проведи,

Вони вмирали не за славу й гроші -

За Україну вмерли в боротьбі!

Хай прийме їх святе козацтво

До лав своїх звитяжних і ясних!

Небесна сотня - вже в небеснім братстві

Сміливців воїнів простих…

Простіть хлоп’ята, і спочиньте з миром,

Простіть, і не тримайте, прошу, зла..

Ви показали, що Вкраїна має силу,

А сила не помре, вона завжди жива!