(зі збірки “ЗИМОВІ ДЕРЕВА” )
Отак живу: як мавпа серед мавп.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б’юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.![](https://scontent-fra3-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xap1/v/t1.0-9/12400966_206671936343168_6741634959023149925_n.jpg?oh=5c27a00d5250343740f0726641752831&oe=5745BAC9)
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б’юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
![](https://scontent-fra3-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xap1/v/t1.0-9/12400966_206671936343168_6741634959023149925_n.jpg?oh=5c27a00d5250343740f0726641752831&oe=5745BAC9)
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар