...історична правда..

1113 - закінчено спорудження Михайлівського Золотоверхого собору в КиєвіІсторія Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком-Михаїлом поруч з Дмитровським монастирем і церквою св. Петра кам'яного храму в ім'я св. Архістратига Михаїла. Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву "Золотоверхої". Спочатку Златоверхо-Михайлівська соборна церква була дерев'яна і невелика за розмірами. В 1093 р. на київський князівський престол зійшов Святополк ІІ Ізяславич, в святому хрещенні Михаїл, який до того князював в Турові. Саме він замість старої дерев'яної церкви збудував кам'яну, прикрасив її мармуром, мозаїкою і дорогоцінними іконами. Після смерті Князя Святополка 16 квітня 1114 р. його поховали в новозбудованому храмі.

Протягом століть весь комплекс забудов на території Михайлівського монастиря розширювався. Значних змін він зазнав протягом ХУІІ-ХУІІІ ст., коли завдяки допомозі українських можновладців з'явилася можливість поліпшити стан дещо занепалих монастирських споруд і храмів. Неабияке значення мали і жертви на церкву українських гетьманів в різні часи: Богдан Хмельницький своїм коштом відновив позолоту на центральній бані храму, у 1718 р., гетьман Скоропадський влаштував у головній церкві новий іконостас, Іван Мазепа офірував для мощей св. Варвари срібні раку та панікадило. Військовий суддя Михаїл Вуяхевич, відомий пізніше як печерський архімандрит Мелетій (1665-1671), добудував до старої архангельської церкви невеликий пристрій спеціально для мощей св. Варвари.