...дощ зимою..

Хоча дощ не йде. Він – падає.

І, розбиваючись об бруківку,
тихим дзвоном своїм нагадує
від небес до землі мандрівку.

Розлітається краплями в срібло
по дахах і закутах вулиць.
Він змиває все непотрібне,
повертає слова, що забулись.