Усі збережені мозаїки Софії - це оригінали XI століття. У місцях пошкодження мозаїк у XIX столітті зроблено розписи олійними фарбами. У зеніті центрального купола, в медальйоні діаметром 4,1 м, бачимо монументальне зображення напівфігури Христа-Вседержителя.

( ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО ....І просто милуємось...)

Христос - у пурпуровому хітоні* та блакитному плащі. Медальйон обведений дев'ятьма різнобарвними колами, що нагадують райдугу. Навколо Христа-Вседержителя - чотири архангели, з яких лише один (у блакитному вбранні)- мозаїчний, а інші в 1884 році домалював олією М. О. Врубель.

Оранта - Головний вівтар Софіївського Собору

У склепінні головного вівтаря видно величезну постать Оранти - богоматері, яка молиться. Ця постать домінує над розписами інтер'єра. Висота її - близько 6 метрів. Богоматір стоїть з піднятими руками на широкому помості, прикрашеному дорогоцінним камінням. На ній - синій хітон, пурпуровий мафорій із золотими складками і червоні чобітки. З-за пояса звисає біла хустка. Постать Оранти виділяється серед розписів собору особливою величчю, монументальністю і соковитістю барв.Під Орантою - багатофігурна композиція "Євхаристія" - символічна сцена причащання апостолів. У центрі - престол, обабіч якого стоять ангели з рипідами (опахалами). Біля них двічі зображено постать Христа. Він причащає хлібом (ліворуч) і вином (праворуч) апостолів, які урочисто підходять до нього з обох боків. Апостоли і ангели в світлому вбранні, Христос - у синьому плащі і пурпурному хітоні із золотими складками. Малиновий престол у центрі надає композиції особливої кольорової насиченості.

"Євхаристія". Головний вівтар: